КОНКУРЕНЦІЯ ЗА АБІТУРІЄНТІВ змушує університети ставати кращими

Автор: Нова Газета

Демографічна криза в Україні призвела до того, що останні одинадцять років постійно зменшується кількість випускників шкіл. За оцінками Міністерства освіти і науки України, пік абітурієнтської демографічної кризи припадає на 2018 рік, як наслідок найменшого показника народжуваності в 2001 році.

Але університети Кіровоградщини зазнали подвійного удару. Крім того, що під час кожної вступної кампанії абітурієнтів стає фізично все менше та менше, більшість випускників шкіл нашого регіону, як засвідчила минулорічна вступна кампанія, виїхали навчатися до інших областей України або за кордон. Таким чином, для закладів вищої освіти Кропивницького кожен абітурієнт стає, без перебільшення, на вагу золота.

До яких кроків вдається Центральноукраїнський національний технічний університет для того, щоб залучати до лав навчального закладу нових студентів, і яким чином університет стимулює молодь залишатися навчатися на Кіровоградщині, розповідає ректор ЦНТУ, професор Михайло Черновол.

– Існує декілька причин того, що випускники 11-х класів шкіл (особливо ті, хто набрав високі бали ЗНО) їдуть навчатися до інших областей України, – вважає Михайло Черновол. – Статистика свідчить, що не дуже значний відсоток молодих людей, які навчалися у таких містах, як Київ, Дніпро, Одеса, Львів, Харків та інші, потім поверталися до Кропивницького. Напевне, вони розуміють, що знайдуть там більш високооплачувану роботу, ніж у нашому місті.

Крім цього, сама система розподілу держзамовлення між закладами вищої освіти сприяє тому, що найбільш розумні діти виїжджають із регіонів до крупних університетських центрів. Згідно з принципом «гроші йдуть за абітурієнтом», державне замовлення у першу чергу надається тим університетам, до яких подали заяви про вступ абітурієнти, що набрали найбільшу кількість балів ЗНО. Більшість закладів вищої освіти в Україні – особливо це стосується технічних, економічних університетів – на момент початку вступної кампанії навіть не уявляє, які цифри держзамовлення вони матимуть у підсумку. Відповідно ми не можемо назвати нашим абітурієнтам хоча б приблизні обсяги держзамовлення на ту чи іншу спеціальність. Ми самі цього не знаємо. А якщо ми не можемо сказати абітурієнту, чи матиме університет держзамовлення за спеціальністю, яку він обрав для навчання, абітурієнт подасть документи до більш крупних університетів, які першими отримуватимуть держзамовлення, так би мовити, за загальнодержавним списком.

Як засвідчили останні вступні кампанії, принцип «гроші йдуть за абітурієнтом» б’є, перш за все, по регіональних університетах. Нехай Кіровоградщина не є великим студентським центром, але в Одесі, місті, яке завжди полюбляли абітурієнти із різних куточків України, місцеві заклади вищої освіти за останні три роки втратили майже 50% держбюджетних місць!

– Навряд чи університет має можливості якось вплинути на ці фактори відтоку абітурієнтів. Натомість що ЦНТУ може зробити для того, щоб залучити нових студентів?

– Ми намагаємось швидко, наскільки це можливо, реагувати на виклики часу та організовуємо навчання за новими, потрібними сьогодні-завтра спеціальностями. Наприклад, лише минулого року в ЦНТУ було відкрито спеціальності «Транспортні технології», «Телекомунікації та радіотехніка», спеціалізацію «Менеджмент туризму». Раніше ми відкрили в університеті спеціальності та спеціалізації «Агроінженерія», «Кібербезпека», «Технології та обладнання 3D друку», «Управління фінансово-економічною безпекою» тощо. Крім цього, ми намагаємося збільшувати ліцензійний обсяг (тобто об’єми набору) таких спеціальностей, які є найбільш популярними серед абітурієнтів та отримують багато заяв на вступ. Наприклад, спеціальності «Агрономія», «Комп’ютерна інженерія», «Автомобільний транспорт».

Ми працюємо над впровадженням в навчальний процес сучасних інформаційних технологій, зокрема системи дистанційної освіти.

Декілька років тому наш університет був змушений реагувати на суттєве зростання комунальних тарифів, оптимізувавши (змінивши) графік навчального процесу таким чином, щоб протягом опалювального сезону проводити якомога менше аудиторних занять, не зменшуючи їхньої загальної кількості. Цього року ми в осінній семестр замість двох-трьох пар щоденних занять проводили три-чотири, перенесли терміни зимової сесії, зимових канікул і практики. До подібних кроків вдається багато українських вищих навчальних закладів, у тому числі провідні університети: Київський університет імені Шевченка, «Київський політехнічний інститут», «Львівська політехніка» тощо.

Але завдяки вимушеним змінам до графіку навчального процесу в Центральноукраїнському національному технічному університеті було дано старт електронній системі дистанційної освіти. На початок 2018 року кафедрами ЦНТУ переведено в електронну форму та внесено до університетської дистанційної навчальної платформи на базі MOODLE вже більше 500 навчально-методичних комплексів! Використовуючи свій персональний ключ, студент може отримати доступ до навчальних курсів із будь-якого куточка світу. Система дистанційної освіти стане в нагоді студентам-заочникам, що з якихось причин не мають змогу певний час приїжджати до Кропивницького, студентам із особливими потребами, тим, хто працює.

Законом України «Про вищу освіту» передбачена поєднана (денна та дистанційна) форма навчання. В нашому університеті поєднана форма навчання діє вже декілька років, завдяки чому окремі студенти мають можливість одночасно працювати та навчатися, навчатися як стаціонарно, так і за допомогою бази дистанційної освіти.

Останнім часом у суспільстві набувають популярності терміни «дуальна форма навчання», «дуальна освіта». Фактично це теж поєднання навчання із роботою. Дещо подібне існувало ще за часів Радянського Союзу: навчальні заклади діяли безпосередньо на базі великих підприємств (так звані «заводи-втузи»), де студенти денної форми навчалися та працювали. Пізніше з’явилась система «філіали кафедр на виробництві», що також передбачала суміщення навчання та роботи.

Міністерство освіти і науки України працює над розробкою нормативних документів про дуальну освіту, пілотні проекти реалізовуватимуться протягом 2019-20 років, після чого в 2020-23 роках в Україні має бути широко впроваджена дуальна система освіти. Проте наш університет ще восени минулого року звернувся до керівництва декількох великих промислових підприємств Кропивницького із пропозицією здійснювати цільову дуальну підготовку студентів. ПрАТ «Кіровоградобленерго» вже відгукнувся на наші пропозиції, і ми готуємо разом із ними спільний проект дуального навчання.

– Центральноукраїнський національний технічний університет пропонує абітурієнтам достатньо широкий спектр спеціальностей, – говорить ректор навчального закладу Михайло Черновол. – Випускники нашого університету працюють чи не в кожній галузі економіки області. Це промисловість, аграрний комплекс, енергетика, банківсько-фінансова сфера, ІТ-галузь, державна служба та ін.

Ми впевнені, абітурієнтів обов’язково зацікавлять унікальні програми стажування та навчання за кордоном, доступ до яких мають студенти ЦНТУ. Це стажування у Франції за програмами асоціації «Кі-Франс» та за програмами Федерації обмінів Франція–Україна; курси інтенсивного вивчення французької мови. Після декількох успішних стажувань за вище-
згаданими програмами студенти матимуть можливість продовжити навчання в аграрних вищих школах Франції. Студенти ЦНТУ можуть навчатися за програмою «подвійних дипломів» у спільній українсько-польській магістратурі за спеціальністю «Облік та аудит» за участі польського Університету економіки у місті Бидгощ. Восени минулого року в нашому університеті відкрили «Українсько-Канадський центр», на базі якого будуватиметься співпраця між ЦНТУ та канадським Mohawk College.

Ми чудово розуміємо, що головна фігура в будь-якому університеті – студент. Тому, коли ми проводимо якісь зміни, відкриваємо нові спеціальності, розширюємо коло міжнародних проектів, все це робиться для того, щоб запропонувати студентам саме те, що вони хочуть бачити в університеті. А коли студенти отримують те, що їм потрібно, вони мотивовані навчатися краще.

 

Оскільки внаслідок демографічної кризи та від’їзду за межі області випускників шкіл абітурієнтів бракує усім закладам вищої освіти Кіровоградщини, це створює певну конкуренцію між навчальними закладами. А конкуренція – це добре. Вона завжди була стимулом змін та розвитку. За словами ректора ЦНТУ Михайла Черновола, кожен з університетів Кропивницького має свою індивідуальну конкурентну особливість. Наприклад, Центральноукраїнський державний педагогічний університет навіть під час дії принципу «гроші йдуть за абітурієнтом» останні дві вступні кампанії отримував чітко визначене державне замовлення, а Кіровоградська льотна академія НАУ пропонує абітурієнтам унікальні авіаційні спеціальності, завдяки чому залучає на навчання велику кількість іноземних студентів. Чи є конкурентом колишній Кіровоградський інститут комерції, де навчається біля двох десятків студентів і на сьогодні не акредитована жодна спеціальність, – питання риторичне (хоча, можливо, після зміни назви справи у цього навчального закладу покращаться). 

 

Підготував Олександр Виноградов

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА