Олександр Логвін: «Найтяжче боротися із супротивником, який веде вогонь зі своєї території»

Анастасія Дзюбак
Автор: Анастасія Дзюбак

Цього року весна і літо проминули для українців у тривозі. Ще складнішими останні півроку стали для Кіровоградщини, адже саме з нашої області на захист України покликали близько 3000 чоловіків. Чиїхось синів, братів, чоловіків і батьків, друзів, колег, побратимів.

 

Олександр Логвін (у мирному житті ‒ машиніст електровозу з Помічної Добровеличківського району) нині захищає країну у складі 3-го полку спецпризначення.

У 2002-2004 роках ще хлопцем Олександр відслужив у Могилів-Подільському прикордонному загоні. У 2013-2014-му підписав контракт на службу у військовому резерві 3-го окремого спеціального пол-ку спецпризначення, і вже 11 березня був призваний на захист держави. Уже п’ятий місяць без жодних відпусток чоловік у зоні АТО.

Сашко розповідає: ситуація в умовах неоголошеної війни абсолютно відрізняється від військових навчань. Це і постійні обстріли, і залпи мінометів та «Градів», постійне напруження у всьому.

Найтяжче те, що зі своєї території з мінометів і «Градів» постійно атакує Росія. Ще до офіційного вторгнення війська сусідньої держави у всьому прикривали бойовиків, а українське військо не отримує команди стріляти у відповідь, оскільки нападник знаходиться на території іншої держави.

Коли запитуєш, чого бракує у зоні бойових дій, то військовий не скаржиться. Каже, усе є. От тільки б сучасного озброєння, тепловізорів… Про це має дбати держава. А як вона дбає – бачимо і чуємо звідусіль.

Одразу дякує меценатам. Каже, що йому з рідного міста допомогли придбати усе необхідне: бінокль, тепловізор, бронежилет, каску.

Удома на Олександра чекає кохана дружина і син.

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА