Про доступність «Доступних ліків»

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Із квітня минулого року українці користуються урядовою програмою «Доступні ліки». Вона дає можливість отримувати ліки безкоштовно або з мінімальною доплатою хворим на діабет, серцево-судинні недуги чи бронхіальну астму. Перелік лікарських засобів складає 239 препаратів, 47 із яких повністю безоплатні.

 

На Кіровоградщині у програмі «Доступні ліки» задіяні 326 аптек по всій області. Схема отримання ліків  нескладна: для цього потрібно отримати рецепт від лікаря і звернутися до аптеки, на якій є позначка «Доступні ліки». У рецепті має бути вказані прізвище лікаря та пацієнта, номер рецепта, адреса хворого,  а також найменування ліків і схема прийому. Виписаний рецепт дійсний протягом одного місяця. Документ має бути засвідчений трьома печатками – лікуючого лікаря, медзакладу та печаткою, яка засвідчує, що вартість ліків підлягає відшкодуванню.

Програма фінансується з державного бюджету. У  минулому році Кіровоградщина отримала на це 17 мільйонів гривень, з яких до кінця року використали 99,6%. До речі, якщо аналізувати дані січня 2018-го, то єдиною територією, яка у січні стовідсотково витратила передбачені фінанси, є Новомиргородський район. Із початку року від 30% до 41% запланованих коштів використали Благовіщенський, Онуфріївський, Маловисківський райони, від 20% до 28% – Добровеличківський, Гайворонський райони, а також міста Знам’янка, Олександрія, Кропивницький, Світловодськ. Менше ніж 20% грошей освоїли Знам’янський, Новоукраїнський, Петрівський, Олександрійський та Кіровоградський райони. Як пояснив директор департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко, те, що на початку січня деякі аптеки області не продавали ліки за програмою, було пов’язано з переукладанням договорів між медичними закладами та аптеками. Кошти ж на виконання Програми зайшли в область 18 січня.

Детальну інформацію про стан реалізації програми на Кіровоградщині можна переглянути на сайті обласного департаменту охорони здоров’я. Згідно з опублікованими даними, у нинішньому році лікарі встигли виписати в межах Програми трохи більше 100 тисяч рецептів, у лютому майже тридцять тисяч осіб отримали лікарські засоби. Відповідно до звітів аптек, які беруть участь  у Програмі, вартість ліків, проданих у лютому, становить майже три мільйони гривень. Також, згідно зі статистикою, у лютому використано 11,55% коштів від затвердженої річної суми.

«Нашу таблетку не поділиш»

За цими сухими цифрами – тисячі пацієнтів (до речі, за статистикою ДОЗу, у 2018 році програмою скористалися майже 50 тисяч жителів області). Наприклад, батьки кропивничанина Олександра Виноградова купують ліки за програмою постійно. Жодного разу не виникало проблем ні з рецептом, ні з придбанням медичних препаратів, навіть коли замість мами чи батька, на імена яких був виписаний рецепт, ліки купував син. «У поліклініці за місцем проживання дільничний лікар виписав два види таблеток для серця. Відповідно до штампу поліклініки, наша аптека – по вулиці Попова (до речі, в аптеці на Набережній мені пояснили, що я маю звернутися  саме туди). Я без проблем «погасив» рецепти, отримав таблетки. Один вид таблеток – на один місяць (безкоштовно), інший – на три місяці (доплатив 44 гривні)», – розповів Олександр. Вартість усіх препаратів відповідно до чеку склала близько 500 гривень. Цей факт спростовує поширену думку, що до переліку програми входять тільки найдешевші ліки.

Так само користується можливостями «Доступних ліків» і кропивничанин Ігор Філіпенко. У нього гіпертонія другого рівня, а ще він належить до категорії ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На запитання, що б він хотів змінити у схемі урядової програми, Ігор каже: було б добре, якби до переліку ліків, вартість яких відшкодовує держава, входили і медпрепарати для чорнобильців. За його словами, в аптеках пільговикам їх просто не вистачає. «Хотілось би, щоб, крім анаприліну за десять гривень, у переліку доступних був і препарат від гіпертонії «Рамі Сандоз» – імпортний аналог. Він коштує 120 гривень, і таблетку можна поділити на частини, що важливо для правильного дозування. А нашу таблетку не поділиш», – розповідає про свої побажання Ігор, додаючи, що добре було б, якби рецепти видавали на кілька місяців, адже «бігати і вистоювати чергу до терапевта щоразу – це не дуже приємне заняття».

Лікар загальної практики, терапевт Вільшанського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Людмила Лук’янцева  підтверджує, що, наприклад, для лікування гіпертонічної хвороби потрібні комбіновані препарати, яких у переліку програми «Доступні ліки» немає. Також бракує комбінованих препаратів для боротьби з цукровим діабетом. «Для лікування бронхіальної астми взагалі мало препаратів, сальбутамол, який нам пропонує держава, малоефективний. Доводиться призначати по кілька препаратів, щоб хворі, які не можуть купити ефективні ліки, все ж отримували медичну допомогу», – розповіла лікарка.

Проте можливість вибору таки є. Наприклад, до програми включений бісопролол (застосовується для лікування серцево-судинних захворювань) від дев’яти виробників. За ці ліки від вітчизняного виробника найменша доплата складає всього лише 38 копійок. Найбільша доплата за цей же препарат німецького виробництва – 25,74 гривні. При цьому людина має можливість обрати. Інший приклад – препарат для лікування астми «Будесонід» іспанського виробництва, що коштує 525,45 грн, людина отримає в аптеці безкоштовно. А за цей же препарат фінського виробництва, який коштує 605,77 грн, доплатить 80 грн, що становить 13% вартості препарату.

В аптек проблем немає

Ще одні учасники програми – це аптеки. У разі укладання угоди із місцевим медичним закладом вони отримують компенсацію вартості проданих за рецептом ліків із державного бюджету.

Власниця приватної аптеки в Малій Висці Ольга Романів каже, що програма діє чітко – центр первинної медико-санітарної допомоги відшкодовує витрати на ліки за день-два після заявки. 

– Пацієнт приходить до нас із рецептом, в якому вказана міжнародна назва ліків, а ми вже йому можемо запропонувати препарати різних виробників. Знаємо, які користуються попитом, тому замовляємо їх більше. Подібна програма вже діяла (пілотна програма з часткового відшкодування витрат на ліки від гіпертонії діяла у 2012-2014 роках – ред.), ми теж укладали договір з лікарнею, нічого складного, жодних ризиків для себе ми не бачимо.  Контактуємо з лікарями і хворими, пояснюємо нашому клієнту, що не зрозуміло, – розповідає Ольга Романів.

Чому саме ці хвороби?

За підрахунками управління охорони здоров’я міської ради Кропивницького, у реєстрі пацієнтів за розрахунками на 2017 рік 65 % становлять пацієнти з хворобами серцево-судинної системи, 15 % – з бронхіальною астмою і 20 % – з цукровим діабетом ІІ типу. Смертність від серцево-судинних хвороб складає 65% від загальної смертності населення в Україні. Щонайменше мільйон осіб страждає на діабет ІІ типу, 210 тис. (переважно діти та молодь) – на бронхіальну астму. Цього року дію програми планують поширити ще на три нозології виразки шлунково-кишкового тракту та хронічні гастроентерологічні патології, депресивні стани, а також анемія вагітних у першому триместрі.

Програма у цифрах

За даними аналітиків ГО «Український центр європейської політики», протягом квітня–листопада минулого року пацієнти отримали ліки майже за 12 млн рецептів на загальну суму понад 500 млн грн. Відтак середній розмір відшкодування за одним рецептом – близько 45 грн. Статистика свідчать, що з початку дії програми споживання відшкодованих препаратів зросло на 82% – тобто програма дозволяє задовольнити потреби в ліках, які раніше просто не купували. Дослідження також свідчить, що перевагу віддають дешевшим лікам, де частка державного відшкодування вища. На цей рік у державному бюджеті на програму виділено 1 млрд грн, що майже в півтора раза більше, ніж у 2017 році. 

«Доступна медицина» в Європі

Уперше механізм субсидування ліків запустили в Австралії, там взагалі програма субсидування рецептурних препаратів існує з 1940-х років. Вже тоді існував список із 140 ліків, які видавали в аптеках безкоштовно. Пізніше держава запровадила принцип співфінансування: частину вартості сплачує й сам пацієнт. Сьогодні існуюча схема покриває більшість ліків, необхідних для профілактики і боротьби з великою кількістю захворювань, а список «програмних» препаратів нараховує кілька сотень позицій. Так само, як і в Україні, пацієнт може доплатити різницю в ціні і купити дорожчий препарат, якщо його не влаштовує генерик (препарат-копія).

У Німеччині є перелік препаратів, витрати на які не відшкодовуються, тим самим роблячи відшкодування загальним правилом, з якого лише іноді є винятки, у Франції держава проявляє зацікавленість у боротьбі із палінням (уряд компенсує витрати на замінники тютюну), а ще громадяни мають можливість безкоштовно отримати вакцину від грипу без рецепта, а також придбати контрацептивні засоби на 12 тижнів наперед. Незамінні ліки, що приймають при важких станах або інвалідності, держава відшкодовує повністю.

У Польщі є сайт з величезним переліком препаратів, витрати на які Національний фонд охорони здоров’я покриває частково або повністю, але механізми визначення рівня відшкодування досить складні.           

У Швеції держава повністю регулює ціни на ліки, тамтешній уряд щомісяця публікує список із трьох найменувань для кожного препарату, в кожній фармакологічній формі та дозуванні, які аптеки зобов’язані продавати клієнтам замість прописаних у рецепті дорожчих аналогів.

Щоб наблизитися до європейської практики відшкодування вартості ліків державою, Україні потрібно ще попрацювати – насамперед удосконалити перелік ліків і покращити схему фінансування аптечних закладів. Тоді програму «Доступні ліки» можна буде назвати успішним проектом в рамках медичної реформи, про яку сьогодні у суспільстві немає однозначної думки.

 

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА