«Затишна оселя» – літнім людям тут буде, як удома

Автор: Нова Газета

У цьому переконана засновниця благодійного фонду Валерія Кривошапка

 

Як кожен з нас зустріне свою старість, передбачити важко. Чи не залишиться самотнім, маючи купу рідні, чи не опиниться на вулиці за різних непередбачуваних обставин, чи не стане тягарем для власних дітей у цьому жорстокому світі? Хто впевнено  може відповісти «ні» на ці прямі запитання? Мабуть, ніхто... І якщо вже так станеться, я бажаю зустріти на своєму шляху таку людину, як Валерія Кривошапка, котра обрала шлях допомоги нужденним. Саме з нею наша розмова.

Засновниця благодійного фонду «Притулок «Затишна оселя» Валерія Миколаївна розповіла, що завжди намагалася допомагати старим людям, мабуть, це в неї від мами, яка весь час когось зі стареньких опікувала. Ідея створити будинок для літніх людей спала їй на думку ще три роки тому, коли мала вже чималий досвід роботи у подібному закладі. Рік шукала приміщення, спочатку в межах міста, потім у передмісті, аж поки фермер з Аджамки Кіровоградського району не запропонував будинок на
300 квадратних метрів, причому безкорисно, дізнавшись про мету фонду. «Коли я побачила дім, зрозуміла –  це те, що нам треба. Велика прибудинкова територія, свіже повітря, тиша, фруктовий сад – я просто закохалася у це місце. Єдине, що засмучувало, – будинок вимагав капітального ремонту і немалих коштів, котрих ми не мали. Я дуже багато ходила по різних кабінетах, зверталася до депутатів, бізнесменів, писала листи з проханнями про допомогу, але часто чула ввічливу відмову або взагалі повний ігнор. І ось тоді виникла ідея створити свій сайт, вийти у широкі простори інтернету – і справа зрушила з мертвої точки. Я писала пости з проханнями про допомогу, і люди відгукувалися, надсилали гроші, допомагали фізично на будівництві, за кожну копійку я звітувала, і мені довіряли. Вважаю «Затишну оселю» народним проектом і завжди кажу, ми зробили це разом, без людської допомоги навряд чи моя ідея могла б реалізуватися», – розповідає пані Валерія.

Вона  впевнена, проблемі літніх людей, яка дуже гостро стоїть у нашій державі, бо суспільство невпинно старіє, приділяється дуже мало уваги. Вважається, якщо у вас є діти, то і на старості турбуватися про вас мають вони, але ж у житті, на жаль, не завжди трапляється так. Батьки стають тягарем для власних чад через, можливо, об’єктивні причини, якісь житейські ситуації, а можливо, суто моральну незрілість. Ось для таких людей і створюється «Затишна оселя». «Мені не подобається слово притулок чи будинок для престарілих, я називаю свій заклад будинком для батьків, де у цивілізованих умовах у компанії собі подібних літні люди зможуть комфортно зустріти старість. Тут не буде «казенщини», суворих правил, діти за бажанням зможуть будь-коли провідувати рідних, планую робити батьківські дні для тіснішого спілкування між поколіннями», – говорить Валерія Миколаївна. 

На моє запитання, на якій стадії ремонту нині знаходиться «Затишна оселя», її директорка відповідає – завершальній, хоча роботи ще вистачає. Проте планують відкриття на серпень, якщо все вдасться. «Попереду залишилося не так вже й багато, якщо згуртуватися, заклад відкриє свої двері вже цього літа. Я думаю, що з Божою допомогою і зусиллями небайдужих це цілком можливо. Нам потрібно ще приблизно 200 тисяч, і я вірю, що мрія стане реальністю. Нині працюємо над пожежною сигналізацією, проводку повністю замінили, все робимо з дотриманням норм – безпека людей перш за все. Шукаю спонсорів, краще сказати, партнерів для будівництва паркану – це теж великий шмат роботи. А взагалі я вдячна кожному, хто нас підтримує. У мене є дві пенсіонерки, які щомісяця надсилають по 100 гривень, навіть з Німеччини громада українців  раз на три місяці шле допомогу, меблева компанія «Югос» регулярно допомагає, взяла на себе виготовлення меблів на кухню і шаф, окрема подяка Кіровоградгазу за батареї опалення (пообіцяли, що це не остання допомога), завод «Дозавтомати» подарував новий твердопаливний котел. Стало набагато легше працювати, люди бачать результат, довіряють, вірять у благе діло», – ділиться волонтерка.

Поцікавилася, як рідні Валерії ставляться до її ідеї створити будинок для літніх людей. «Чоловік мене цілком підтримує, – говорить Валерія, – коли є можливість, допомагає на будівництві, до речі,  він дуже гарно розбирається на ремонтах і дає слушні поради, щоб в «Оселі» було зручно і функціонально».

За чий рахунок збираються утримувати «Оселю» після відкриття, адже, зрозуміло, догляд за немолодими, часто хворими людьми вимагає чималих коштів? «Фінансові розрахунки, звичайно, ми вже робили, і виходить, що утримання однієї людини на місяць обійдеться нам приблизно у 3 100 грн, у цю суму входить комуналка, харчування, медобслуговування. Покривати плануємо частково з пенсій, частково за рахунок платоспроможних дітей наших підопічних. Звичайно, у кого такої можливості немає, теж не залишимо – шукатимемо спонсорів, меценатів, партнерів під конкретну людину. Нікого не обійдемо увагою. Я хочу наголосити – у нас не комерційний проект, а благодійний. Вже зараз мені дзвонять старенькі і просять взяти їх під опіку, дехто навіть приїздить поглянути, як просувається ремонт. Їхні історії без сліз неможливо слухати. Одна жіночка розповіла, що продала свій будинок, коли донька захворіла на рак в надії на успішне лікування, але сталося найгірше – ні доньки, ні будинку. Зятю виявилася непотрібною, ось тепер живе у небайдужих людей. Телефонує мені щомісяця і запитує, коли ми відкриємося, на нас одна надія. І таких або схожих історій чимало. Звичайно, я не обігрію весь світ, але якщо зможу допомогти двадцятьом-тридцятьом нужденним, значить, не дарма живу. Бо лише милосердя робить нас людьми», – підсумувала пані Валерія.

Впевнені, «Затишна оселя» відчинить свої двері, щоб полегшити старість обділених долею і зробити світ трішечки кращим.

Наблизити мрію стареньких про затишну оселю може кожен, надавши допомогу в облаштуванні будинку. Рахунок для допомоги: ПриватБанк 2600 4052 9110 76 (БФ БО «Затишна оселя», вид платежу – добровільні внески).

Олена Цюцюра, фото Олега КОЗУПЛЯКИ

Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА