В обласному центрі знову обговорювали створення національного парку «Чорноліський»
Одним із найважливіших етапів на шляху створення першого національного парку на Кіровоградщині стане отримання згоди користувачів землями. Про це під час прес-конференції заявив директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олександр Ковтунов.
Сьогодні території, які хочуть включити в межі майбутнього національного парку, знаходяться у користуванні українського товариства мисливців та рибалок і двох лісових господарств. «Екологічні питання тісно пов’язані з економікою. На цих територіях працює достатня кількість людей, кошти сплачуються у бюджет. Тож території хвилюють питання, чи втратять вони доходи і що чекає на людей, які зараз працюють у лісгоспах. Нам необхідно домовлятися з користувачами, щоб вони погодили проект створення. У цьому я й вбачаю головну роль робочої групи, до складу якої увійдуть представники райдержадміністрацій, районних рад та науковці», – зазначив Олександр Ковтунов.
До інших завдань робочої групи, яку планують створити протягом місяця, увійдуть розробка конкретного проекту по створенню заповідного об’єкта, оновлення обґрунтування створення національного парку, узгодження його меж, проведення зонування й завершення опису. По завершенні роботи всі матеріали направлять на розгляд в Міністерство екології та природних ресурсів, яке у свою чергу підготує наказ на підпис Президенту.
За словами кандидата географічних наук, голови Кропивницького осередку Українського географічного товариства Андрія Домаранського, створення національного парку оголошується за замовчуванням збитковою ідеєю. Однак, як зазначив науковець, це не зовсім так. «Ніхто не робив обрахунків і не може фахово стверджувати, що створений національний парк буде збитковим. Так само як ніхто не може сказати, що він приноситиме великі надходження в бюджети. Тому говорити про збитковість наперед не варто. Створення національного природного парку – це як створення музею. Гадаю, що ніхто не заперечуватиме, що якби на місці краєзнавчого музею стояв би супермаркет, він би приносив значно більші прибутки. Але всі так само розуміють, що музей необхідний. В кожному порядному обласному центрі повинен бути музей, театр, філармонія і тому подібні заклади. А в кожній області має бути заповідник чи національний природний парк. А його наповнення залежить від менеджменту, керівництва, їх креативності і підходу до господарської діяльності», – переконаний Андрій Домаранський.
Кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та геоекології ЦДПУ ім. Володимира Винниченка Ольга Гелевера запропонувала Олександру Ковтунову створити робочу групу по розробці проекту створення національного парку на базі працівників згаданої кафедри. «Викладачі кафедри географії та геоекології мають власні напрацювання щодо вивчення цієї території. Логічно було б, щоб вони продовжили цю роботу і щоб на базі цієї кафедри була створена робоча група. А не залучати інші установи, які ще навіть не починали ці дослідження», – зазначила Ольга Федорівна.
Вперше про створення заповідного об’єкта найвищої категорії на Кіровоградщині заговорили ще у 20-х роках минулого століття. Об’єднати у заповідну територію хотіли ліси Чорний, Нерубай, Чуту і Бірки.
Олег Козупляка,