Ой чий то храм?

Ігор Крушеницький
Автор: Ігор Крушеницький

Майже одночасна спроба переходу перших в області двох храмів УПЦ МП до Православної церкви України виявилася невдалою і спровокувала скандал.

23 січня на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Кропивницького Андрій Райкович виступив із відеозверненням. У ньому він висловив тверде рішення передати храм Успіння Пресвятої Богородиці в обласному центрі до Православної церкви України і закликав «Єлисаветградське православне товариство» підтримати його.

Аби було зрозуміло, чому саме міський голова пішов на такий крок, слід сказати, що цей храм у парку ім. Крючкова на Новомиколаївці збудований за його кошт. У 2014 році була створена громадська організація «Єлисаветградське православне товариство», одним із засновників якої став Андрій Райкович і якій передали у власність церкву.

Ледь не за годину після звернення у храмі… розпочалося зібрання парафіян. Ми стали його свідками. Перш за все викликало подив присутність на них аж шести священиків Московського Патріархату на чолі з митрополитом Кіровоградським і Новомиргородським Іоасафом. Простих вірян були приблизно сотня. Прибули на захід і представники місцевих патріотичних організацій. Цілком зрозуміло, що метою «зборів» стало бажання батюшок із УПЦ МП не допустити переходу громади і храму до лона ПЦУ.

Гнітюче враження справило кілька моментів. Найбільше – бажання вигнати опонентів і небажання церковників надати слово людям із протилежною точкою зору. Спробу історика Юрія Митрофаненка виступити зі зверненням за диригентським помахом одного із священиків більшість присутніх просто зірвали оплесками. На амвоні стояли діти. Їм дали слово. Чути їхнє «Не забирайте у нас храм!», бачити їхні сльози було, вибачте… гидко. Хоча і не дивно: з боку «истинных» і «канонических» – це звичний прийом маніпулювання. Дивуватися нічому, згадаймо фразу Путіна про те, що його війська прикриватимуться жінками й дітьми.

Емоцій, агресії й експресивних слів того вечора було чимало. Але вислів однієї з поборниць «правильного православ’я» – «Не надо стесняться Москвы» – вичерпний для усвідомлення їхнього розуміння ситуації в Україні і прихильності до «канонів»…

Показово й те, що наступного дня новини про «збори» в Кропивницькому активно поширювали московські й сепаратистські «пропагандисти». 

Зрештою, «збори», на які, як з’ясувалося, людей організовано підвозили з районів міста, прийняли рішення про «вірність УПЦ МП і її очільнику Онуфрію».

Наступного дня Андрій Райкович провів прес-конференцію, щоб більш детально розповісти про ситуацію навколо храму. Він підтвердив своє свідоме рішення про перехід, підкріпивши його не лише словами, а й аргументами. Зокрема, документами.   

Перш за все, міський голова висловив подив, що його, як засновника громади і будівничого храму, не запросили на збори 23 січня. Він також повідомив, що протокол зборів склала громада на честь Успіння Святої Богородиці Кіровоградської єпархії МП, створена 2007 року. 

– Я з такою громадою не працював, мене не залучали, не запрошували в цю громаду. І коли будувався храм, ця громада не долучалася до будівництва. Зовсім інша громада має всі установчі документи, документи державної реєстрації і на землю, і на право власності на споруду, – зазначив Андрій Райкович.

За його словами, що підтверджуються документами, храм перебуває у власності іншої релігійної громади – «Єлисаветградського православного товариства».

– Проводять збори, а мені нічого не говорять. Це не рейдерство? Я думаю, що це елементи й ознаки рейдерства, і це неправильно, – заявив міський голова.

Відтак питання про подальшу долю будівля храму повинна вирішувати тільки ГО «Єлисаветградське православне товариство».

Згадав він і про використання дітей:

– До десятої години вечора тримати діток, витягувати сльозу з них, щоб дітки плакали, щоб дітки просили: «Не забирайте в нас храм»… Ну це ж від лукавого, це ж не від Бога.

25 січня слово щодо переходу цього храму взяли представники УПЦ МП. На прес-конференції, як і очікувалося, вони ні на йоту не висловили сумнівів у своїй правоті. Із журналістами й активістами спілкувалися митрополит  Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, єпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп, прес-секретар єпархії УПЦ Іоанн Ганчин та ключар храму Сергій Новак.

Отець Боголєп, за якого розпочали будувати церкву, закцентував на християнських цінностях:

– Християнство базується ж на довірі. І коли Андрій Павлович долучився до нашої спільної справи, я навіть не міг подумати, що він хоче, щоб це було його майно… Я не можу сказати, хто, скільки в процентах вніс грошей. Це речі далекі від християнства. Якщо людина жертвує Богу, їй же не виписують квитанцію. Господь, вибачте, не фіксує, як у банківській установі чи благодійному фонді. Для мене такі моменти дикі… Так, дійсно, Райкович як заможна, поважна людина нашого міста зробив справді прекрасний куточок з нашого парку, я це засвідчую. Але бабуся 70-ти років, яка штукатурила храм, лазила по драбинах – зробила для храму не менше.

Священик Свято-Успенського храму Сергій Новак зазначив, що парафіяни були шоковані новиною щодо рішення  передати храм до ПЦУ.

– Унікальність нашого приходу в тому, що ми – справжня сім’я. І зараз у цієї сім’ї в серці відчувається досить великий біль і занепокоєння. Тому що, не порадившись із цією сім’єю, яка там живе, живе церквою, своїм служінням, у неї хочуть забрати Свято-Успенський храм… Люди зібралися і висловили свою думку одностайно: Райкович не може одноосібно вирішувати долю храму, – сказав отець Сергій. І додав, що якщо храм передадуть до новоствореної релігійної структури ПЦУ, парафіяни більше не зможуть до нього ходити, мовляв, це буде суперечити їхньому віросповіданню. Дивне твердження, до слова. Яким чином заберуть, чому не зможуть його відвідати – не зрозуміло. Адже будівля нікуди не подінеться, а Бог для християн – єдиний.

Дещо за іншим сценарієм розгорталися події навколо храму у Перегонівці. «24 січня 2019 року у приміщенні сільського БК с. Пергонівка відбулися загальні збори релігійної організації  «Релігійна громада (парафія) на честь Воздвиження Хреста Господнього Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви с. Перегонівка Голованівського району Кіровоградської області» щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях. На зборах були присутні близько 200 віруючих громадян, з яких 160 проголосували за перехід під канонічне підпорядкування Управління Кропивницької єпархії Православної Церкви України, а 3 особи утрималися», – повідомив сайт тамтешньої РДА.

Але радість патріотів швидко змінило розчарування. Вже 25 січня громада нібито змінила своє рішення на протилежне. Про це того ж дня повідомив сайт єпархії УПЦ МП. У новині її автори зауважили, що збори відбулися «у приміщенні Будинку культури без участі священиків та постійних прихожан храму, за участі саме територіальної громади села, а не релігійної громади храму, під «патронатом» заїжджого «священика» структури так званого Київського Патріархату…» І «єдиноголосним рішенням релігійної громади на честь Воздвиження Хреста Господнього в ході зібрання було ухвалено рішення зберігати канонічну підлеглість та вірність Українській Православній Церкві». 

Ми звернулися по коментар до голови Перегонівської сільської ради Володимира Козака, якого, до речі, в єпархії МП звинуватили у втручанні в церковне життя. Перш за все, він спростовує подібні закиди.   

– Так, відбулося два зібрання. Перше – 24 січня, коли прихожани зібрали ініціативну групу, провели збори громадян, на яких були присутні більше 160 осіб. Наступного дня, нікого не повідомивши місцевий священик зібрав інше зібрання, на якому проголосив, що вони нікуди не переходять і залишаються вірними МП. Ось така у нас ситуація. Наскільки мені відомо, ініціативна група готує всі необхідні документи на подання до ОДА.

Саму церкву у селі почали будувати у 1991 році коштом місцевих мешканців. Храм перебуває у власності місцевої громади. У нього немає приватного власника, не належить вона й жодній релігійній організації як юрособі.

А ось як прокоментував «Новій газеті» події в Перегонівці єпископ Кропивницький і Голованівський ПЦУ Марк.

– Наскільки мені відомо, там зібралася громада (24 січня – Ред.) і прийняла рішення про перехід до ПЦУ. Зібралися віряни, які там живуть і відвідують храм. Не було ніякого зовнішнього впливу, бо в той день все замело снігом і ніхто чужий не зміг приїхати. Громада спокійно прийняла рішення. На другий день понаїжджало багато священиків зі своїми парафіянами з навколишніх сіл і прийняли своє рішення, видаючи все це за збори релігійної громади. З цього приводу скажу так: якщо рішення громади є твердим, і зрозуміло, що вони є жителями цього села, вірянами цього храму, вони ж це рішення своє і втілять в життя. Російська церква не буде ж постійно довозити їм туди вірян і священників, щоб кожного дня молитися з тою фіктивною громадою.

Це так, як я бачу зараз. Я ж не знаю до кінця реальної ситуації. Якщо місцеві жителі говорять, то я на віру сприймаю їхні слова. Але зараз мають надійти документи і протоколи, які спочатку ми, а потім і держава перевірить. І відповідно будемо приймати рішення, реєструвати ці зміни чи ні.

Зрозуміло, що першим громадам буде важко, бо російська церква будь-яким способом блокуватиме їхні переходи. Адже вони розуміють, що якщо це вдасться спокійно зробити двом-трьом громадам, то почнеться лавина переходів. Тому вони на кожне таке бажання парафіян чинитимуть провокації, маніпуляції, звозитимуть туди людей різних, щоб відбити людям бажання щось починати робити і кудись рухатись… Думаю, що все буде добре. А щодо різних маніпуляцій, то ми їх ще надивимося і наслухаємося і будемо дивуватися. Але це той період, де кожен відкриє, хто він є.

Ігор Крушеницький, Олег Козупляка, фото НГ, CBN

 

НА ТУ Ж ТЕМУ

Loading...

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА