Олена Лузяніна: Разом із прочуханкою віддавайте дітям всю свою любов

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Напередодні Дня матері «Нова газета» взяла інтерв’ю в Олени Лузяніної, мами трьох синів, майстрині ляльок-мотанок, родом із Кропивницького, а нині жителькою португальського міста Монтіжу. Пані Олена вже 18 років проживає разом із чоловіком та молодшим сином у Португалії, проте за тисячі кілометрів уболіває за Україну і спостерігає за… досягненнями спортсменів клубу «Борець», який заснував її середній син Євген. З пані Оленою ми поговорили про рецепти виховання успішних дітей.

 

 – Пані Олено, розкажіть трохи про себе – як ви стали українською жителькою Португалії?

 – Мене не оминула доля жінки-заробітчанки. Ніколи не забути, як тепер кажуть, лихі 90-ті. У місцевих магазинах, як і у всій країні, – напівпорожні полиці. Зарплату затримують по півроку, а коли й видають, то не грошима, а бартером. Першим виїхав у Португалію мій чоловік Олександр. Я завжди була переконана, що жінка має бути там, де її чоловік, тож згодом зібрала валізи і поїхала вслід за чоловіком. Дуже було важко в чужій країні. Адже мовний бар’єр, чужі люди, спека, нелегка робота настрою не додавали. Однак згодом я дуже полюбила цю країну, її чудових людей, океан. Знайшла добру роботу, працювала помічницею по господарству в одній португальській родині понад 16 років. Зараз маю змогу займатися улюбленою роботою, себто лялькарством.

 – Чи важко бути мамою трьох синів?

 – Син Євген є моїм середнім сином, ще маю старшого Олександра й молодшого Владислава. У дитинстві Женя був бешкетником й зірвиголовою. Особливих методів виховання я ніколи не використовувала, окрім підвищеного тону голосу й тоненького прутика, за потреби. Бути матір’ю трьох хлопчаків нелегко, особливо коли між ними не дуже велика вікова різниця. Та поруч з прочуханами віддавала дітям всю свою материнську любов та увагу, тому й зберігаємо до сьогодні такі теплі й ніжні стосунки.

– Євген у 30 років очолює потужний спортивний клуб, який має свої філіали, разом із вихованцями об’їздив увесь світ, беручи участь у найпрестижніших міжнародних змаганнях. Як ви стали мамою такого успішного сина?

 – Зовнішністю і характером Євген схожий на свого дідуся і на мене. Дитиною він мав великий потяг до спорту: бігати, стрибати, щось придумувати та вести за собою дітей, вміти організовувати малюків – це в сина було змалечку. З семи років займався таеквондо, потім дзюдо. Наполегливість та впертість були невід’ємними рисами характеру, вони стали основою для формування його як спортсмена та тренера. Колись Євген декілька років жив із нами в Португалії, саме тут він навчався бразильській боротьбі джиу-джису. І коли повернувся в Україну, реалізував свої плани, відкрив спортивний клуб «Борець», де навчав своїх підопічних цієї боротьби. Справи у сина пішли дуже добре. Адже в улюблену роботу він вкладав усю свою душу. Тому результати й незабарилися. Спортсмени із Кропивницького беруть  участь у змаганнях і посідають призові місця в усіх країнах Європи, Америці, ОАЕ, Бразилії. Мабуть, легше перерахувати країни, в яких ще не були наші спортсмени, аніж ті, в яких були.

 – Що, на вашу думку, має бути основним у вихованні дитини?

 – Ласка, любов та мудра увага батьків мають бути на першому місці, й тоді дитина буде оточена найважливішими цінностями, котрі сформують міцний фундамент для майбутньої особистості, яка зможе багато чого досягти й гідно подолати будь-які труднощі. Батьки мають бути дуже уважними до дитини особливо тоді, коли вона робить перші кроки, бо завжди знайдеться хтось, хто може зіпсувати всі дитячі мрії, бажання й ідеали. Ми з Євгеном часто спілкуємося по телефону, а також один раз на рік він приїжджає в Португалію разом зі своїми вихованцями на змагання, й ми сповна використовуємо цих декілька днів для того, аби хоч частково надолужити втрачений час....Часто ловлю себе на тій думці, що не можу повірити в те, що Євген – це той маленький розбишака, котрий завдавав стільки клопотів в дитинстві, коли був маленьким. Я б порадила всім батькам  – не залишайте дітей самих на себе! Будьте присутніми у їхньому житті! Спілкуйтеся з ними, проводьте час разом, розмовляйте про все, діліться з ними вашими думками та роздумами. Довіряйте їм та любіть, і це все до вас обов’язково повернеться.

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА