МІЛЬЙОНИ НА АМБРОЗІЮ

Автор: Нова Газета

Поки в бюджеті бракує мільйонів на боротьбу з амброзією, українці витрачають мільйони на ліки проти алергії. Чи є шанс, що амброзія зникне з наших вулиць? З кожним роком сезонні алергійні реакції, які викликає пилок рослин, дошкуляють все більшій кількості українців. Причому залежно від того, на яку саме рослину реагує організм, її пилок може завдавати неприємностей алергікам з початку весни і аж до жовтня. Наразі в Україні настає сезон цвітіння одного з найагресивніших алергенів – амброзії полинолистої.

 

У серпні родина Лаврових із Кропивницького вирушає до Одеси. Не стільки для відпочинку, скільки, щоб втекти від полінозу. У п’ятнадцятирічної доньки Ірини Лаврової алергія на пилок амброзії. «З кінця липня у неї починається свербіж у носі, горлі, очах. Це триває до середини жовтня. Ми приймаємо ліки, але не можемо сказати, що вони дуже допомагають. Тому на два тижні ми виїжджаємо до Одеси. Хоч там теж є амброзія, але там море і вологіше повітря. І дитина легше переносить алергію. Загалом алергія переноситься легше, коли на вулиці хмарно або ж після дощу», – зазначає Ірина Лаврова.

Жінка розповідає, що її донька хворіє на поліноз з п’яти років і з часом стала легше сприймати перебіг алергії. Та все ж у період цвітіння бур’яну вони намагаються дотримуватися спеціальної дієти (не вживати шоколад і молоко), а також промивають ніс після повернення з вулиці.

Кількість хворих постійно зростає

У своїй практиці лікарі-алергологи виділяють три хвилі сезонних алергій на пилок рослин. Перша хвиля на цвітіння дерев, друга – лугових трав і злакових культур, третя – на амброзію, соняшник і полин.

Алергія на пилок амброзії проявляється у вигляді закладеності носа, першіння у горлі, слабкості та головного болю. Температури немає або ж вона невелика, близько 37 градусів. Та окрім цих неприємних симптомів, поліноз може мати і більш серйозні наслідки. Як зазначає завідуюча алергологічним відділенням Кіровоградської обласної лікарні Ірина Дзюбас, внаслідок ускладнень алергії може виникнути гайморит, бронхіт і бронхіальна астма. Така реакція спостерігається в алергіків при великій концентрації пилку в повітрі. «Найвищий її рівень спостерігається з 15-20 серпня по 10 вересня, і тоді у нас буває по 10 ускладнень за ніч. У цей період рекомендується людям виїжджати з Кіровоградської області до Азовського регіону або Західної України Також необхідно частіше приймати душ, носити капелюх і окуляри, щоб пилок не потрапляв на волосся і в очі. Ще існує таке поняття, як перехресна алергія. Це коли люди не можуть вживати певні продукти, оскільки вони мають такі ж білкові молекули, як амброзія. Це, скажімо, диня, мед, календула, імбир, селера тощо. Через ускладнення полінозу може виникнути запалення верхніх дихальних шляхів, і тоді людина болісно реагує на різкі запахи, парфуми, тютюновий дим, пил тощо. Тому їм краще бути вдома. У спальнях хоча б на цей період мають бути зачинені вікна і працювати кондиціонери. Якщо немає кондиціонеру, обмежити потрапляння алергенів до помешкання можна і за допомогою мокрої ганчірки, яку треба повісити на вікно», – розповідає Ірина Дзюбас.

Як стверджує лікарка-алерголог, лікування полінозу вимагає терпіння і певних зусиль від хворого: «З осені ми починаємо новий цикл лікування полінозу – специфічну імунотерапію (СІТ-терапію). Вона передбачає введення в організм людини маленьких доз алергенів для вироблення імунітету до них. Це стандартний курс лікування у всьому світі, який розрахований на 3-5 років. Немає універсальних ліків, щоб випив одну таблетку і став здоровим. Але завдяки СІТ-терапії алергія переноситься легше і зменшується ризик розвитку ускладнень. Крім того, це ще й профілактика онкологічних захворювань, оскільки коли людина тренує свій імунітет, він стає невразливим і до інших антигенів».

Згідно зі зверненнями до алергічного відділення, в Кіровоградській області на цю хворобу страждає близько 7-8% населення. Але багато з хворих по допомогу до лікарів не звертаються. «Кількість хворих на поліноз зростає, – стверджує лікарка. – Статистика – це лише ті хворі, яких ми реєструємо, але насправді їх значно більше. Реально їх зараз до 100 000 осіб, а скільки з них ще не зверталися по допомогу».

Вона наголошує, що самолікуванням людина лише затягує своє майбутнє лікування під наглядом лікарів. Самолікування не веде до виліковування алергії, воно лише маскує її симптоми і може призвести до ще серйозніших ускладнень.

Групи ризику для полінозу як такої не існує. Але Ірина Дзюбас зазначає, що найбільш схильне до нього працездатне населення віком від 20 до 50 років. Пов’язано це з тим, що ця категорія людей більше перебуває на відкритому повітрі, працюючи та відпочиваючи. Водночас наголошує, що всі полінози є групою ризику по виникненню бронхіальної астми.

При появі перших симптомів полінозу людина має звернутися до свого сімейного лікаря за направленням до алерголога в обласну поліклініку. Він приймає у будні дні з 11 до 14 години.

Повністю знищити амброзію
за кілька років неможливо

Амброзію полинолисту можна зустріти практично у будь-якому місці. Вона засмічує польові культури, щільно росте на узбіччях автомобільних доріг та залізничних колій, берегах ставків і річок, на пустирях та інших необроблюваних землях, будівельних майданчиках, територіях заводів, підприємств, на вулицях і подвір’ях населених пунктів.

Амброзія полинолиста належить до карантинних організмів. За станом її поширення в області слідкує Держпродспоживслужба. На даний час в області триває місячник боротьби з карантинними організмами (з 22 липня по 22 серпня), серед яких і амброзія полинолиста. Як зазначає начальниця управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в області Тетяна Лапицька, станом на 1 січня 2019 року в області площа, засмічення цим бур’яном, складає понад 250,00 тис. га. «Місячники боротьби оголошуються в фазу бутонізації, аби недопустити цвітіння, викиду пилку і безпосереднього утворення насіння. Тому місячники у нас зазвичай проходять в один і той же період (липень-серпень)», – розповідає Тетяна Лапицька.

На сьогодні ліквідувати осередки поширення амброзії полинолистої неможливо через різноманітні властивості виду, тому у відомстві ведуть постійний контроль чисельності цього карантинного бур’яну. «Я можу з упевненістю сказати, що знищити амброзію за кілька років неможливо. Невеликі рослини продукують 50-3000 насінин, великі – 30-40 тисяч насінин, які зберігають схожість від 5 до 40 років. Тому запаси життєздатного насіння на наших землях залишаються чисельними. Через це всі заходи мають бути спрямовані на недопущення утворення насіння, повторного засмічення та зниження його запасів у ґрунті», – додає Тетяна Лапицька.

За порушення вимог виконання фітосанітарних заходів передбачені штрафи у розмірі від 51 до 170 гривень для громадян, від 136 до 255 гривень –  для посадових осіб.

Як Кропивницький бореться з амброзією

7 травня під час сесійного засідання депутати міської ради Кропивницького прийняли Програму боротьби з амброзією полинолистою на території міста. Вона розрахована на 2019-2023 роки. Зокрема, у поточному році на заходи з боротьби з карантинним бур’яном планують витратити понад 7 мільйонів гривень. Ці кошти підуть на скошування амброзії працівниками  КП «Благоустрій» у місцях загального користування (понад 4 млн 49 тис. грн),  роботи з ремонту зелених насаджень та висадку багаторічних трав (1 млн 639,9 тис. гривень), придбання гідросівалки
(1,2 млн гривень), мотокультиватора (35 тисяч гривень), десятка кущорізів (304 тисячі гривень), на інформаційні заходи та проведення конкурсу «Кропивницький без амброзії» (по 20 тисяч гривень). Загалом протягом п’яти років дії програми з міського бюджету на боротьбу з амброзією планують залучити більше 36,5 млн гривень.

Ідейним натхненником Програми стала депутатка міської ради Катерина Шамардіна. Про цю проблему жінка знає не з чуток, оскільки її син вже багато років страждає на алергію на амброзію. З початком роботи на посаді депутата міськради із проханнями скосити амброзію до неї почали звертатися і мешканці міста.  За її інформацією, у 2018 році в обласному центрі зареєстрували 2800 випадків алергійних захворювань. Серед них 1197 – у дорослого населення, 1587 – у дітей та підлітків. Кількість звернень до консультативної поліклініки Кіровоградської обласної дитячої обласної лікарні становило 1962.

«Роботу над створенням Програми я почала у 2016 році. Ніхто з колег не долучився до процесу, працювала одна, використовувала успішний досвід Дніпра і Запоріжжя. І того ж року подала Програму як депутатське звернення в управління ЖКГ на опрацювання на предмет можливості реалізації. З часом її впровадження загальмувалось, тому що були зміни керівництва управління і ми не могли дійти згоди в окремих пунктах реалізації. І вже восени 2018 року після прямого доручення міського голови виконавчим органам розробити механізм боротьби з амброзією я знову звернулася до управління ЖКХ з пропозицією не розробляти нову програму, а доопрацювати ту, що створювала я».

До основних завдань Програми належить інформаційно-просвітницька робота, локалізація та ліквідація амброзії на місцях її знаходження, а також оснащення комунальних підприємств необхідною для цього технікою та обладнанням.

За словами Катерини Шамардіної, у КП «Благоустрій» наразі є 14 кіс, яких недостатньо, щоб викосити усі ділянки комунальної власності. Депутатка додає, що низка організаційних заходів, передбачених Програмою, вже виконана. Робота зі скошування амброзії комунальниками та діяльність спецінспекції міської ради у напрямку попереджень та штрафувань недбайливих господарів триває. А ось із закупівлею техніки для КП «Благоустрій» ситуація складніша: в управлінні ЖКГ на це не вистачає коштів і ці пункти скоріше за все будуть реалізовуватися у наступному році.

Олег Козупляка

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА