Оновлені «Ігри Нескорених»: ціна перемоги ветеранів із Кропивницького

Автор: Нова Газета

Цей пандемічний рік перевів у цифрову площину не лише роботу і навчання, а й спортивні змагання. Так український відбір на «Ігри Нескорених» вперше провели в онлайн форматі.

 

Спочатку думали, буде важко і практично нереально. Адже треба не лише мотивувати ветеранів долучитися до змагань, а й зняти на відео свої тренування й контрольні вправи. Проте наші воїни вкотре довели, що українці – нація незламних. Бо серед усіх країн, які цього року провели онлайн відбори, Україна стала другою за кількістю учасників! Прискіпливим суддям довелося передивитися більше 60 відео від військових і ветеранів із 15 областей. Змагалися хлопці і дівчата у шести дисциплінах: легка атлетика, веслування на тренажері, велоспорт, плавання, стрільба з лука та пауерліфтинг.

Серед учасників і переможців – наші земляки з Кропивницького Іван Борщенко, який виборов «золото» на стометрівці, й Анатолій Компанієць, який отримав «срібло» за підіймання штанги.

Здавалося б, цьогорічним учасникам пощастило більше, ніж їх попередникам, бо не треба витрачати зайві кошти і двічі їхати в інші міста на змагання, не треба витрачатися на готелі й обіди, не треба сидіти на пекучому сонці, чекаючи своєї черги. Проте вони зіштовхнулися з тією ж проблемою, з якою свого часу боролися інші нескорені з Кіровоградщини. Йдеться про відсутність умов для тренувань ветеранів і мінімальна зацікавленість органів влади у реальній підтримці наших воїнів.

Наприклад, Іван Борщенко свідомо пішов на службу у 18 років. Три роки захищав мир і спокій українців, доки не  отримав міновибухову травму ніг і голови. Він досі не відчуває праву ногу нижче коліна, де розірвані нервові зв’язки. Щоб гідно здолати дистанцію в сто метрів, він щодня бігав на майданчику біля дому. Окрім бігу, посилено готувався і до змагань з плавання. Тренувався у спортзалі… без басейну. Виручав тренажер, бо кращих умов Іван не міг собі дозволити – абонемент у басейн в Кропивницькому коштує мінімум 500 гривень. Врешті, хлопцю пощастило, адже знайшовся басейн, де він зміг записати відео для змагань. Але відсутність повноцінних тренувань далася взнаки. 

На підготовку Андрія Компанійця до змагань вплинув коронавірус. Чоловік «зліг» у квітні. Кілька місяців про тренування не було й мови, але він зумів подолати хворобу і знову взятися за спорт. Постійного місця для занять не мав – просився до друзів, шукав такі-сякі спортзали, адже і йому не було на кого розраховувати.

Допомагати хлопцям взялася координаторка «Ігор Нескорених» в Кіровоградській області Наталія Салімова. Вона переконана, що наші ветерани не поспішають долучатися до змагань лише з однієї причини – відсутність умов для повноцінних тренувань.

Згадалося, як минулого року ветерани з Кіровоградщини теж самотужки шукали спортзали для тренувань, за власний кошт їздили в Київ і Одесу на відбір і змагання, як привезли звідти медалі і поклали їх на полички своїх шаф.

Що показала нам пандемія й оновлені «Ігри Нескорених»? Те, що змінюються партії і політики, не змінюються тільки гасла й обіцянки. А єдині, хто дійсно підтримує воїнів і радіє їхнім маленьким і значущим перемогам, так це їхні рідні і ті ж таки волонтери. Саме заради цих людей ветерани продовжують боротися і захищати Україну – на бойових фронтах і на спортивних рубежах.

Світлана Листюк

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА