Як врятувати країну від сміттєвого колапсу: досвід Естонії та українські реалії

Автор: Нова Газета

Нещодавно Українським кризовим медіацентром та Естонським центром східного партнерства був організований престур до Києва для редакторів та журналістів з Кіровоградщини, в якому «Новій» пощастило взяти участь. Упродовж двох днів медійники нашої області мали змогу не лише обговорити найболючіші теми сьогодення з чиновниками вищого рангу, а й отримали можливість підняти рівень своєї медіаграмотності, прослухавши практичні заняття від кращих журналістів країни.

 

І першою темою для обговорення став сміттєвий колапс, в якому опинилася наша держава. На сьогодні ситуація в Україні з утилізацією відходів кардинально відрізняється від реалій в країнах Євросоюзу. Щороку ми продукуємо більше 470 млн тонн промислових і побутових відходів, і ці обсяги постійно зростають. Тому увага суспільства повинна бути максимально прикутою до цієї теми.

Першою спікеркою, котра вийшла на онлайн-зв’язок із журналістами, стала Тетяна Лаврова, координатора міжнародного проєкту «Зробімо!» (Таллінн). Вона розповіла, як приватна ініціатива стала популярним світовим трендом. Завдяки згуртованості громади, влади, підприємців, всіх небайдужих естонці  прибрали свою країну за 1 день. Популяризація кампанії почалася в жовтні 2007 року і тривала по квітень 2008. Перша акція була проведена 3 травня 2008. У дні прибирання лісів та полів узяло участь приблизно 4 % населення країни. Було зібрано понад 10 тис. т сміття. «Все можливо! Важлива внутрішня позиція кожного, – емоційно переконує Тетяна. – Ми хочемо, щоб було чисто! А ви? Звичайно, держава має допомогти, адже мало зібрати, треба утилізувати зібране сміття. І тут громадськість має зіграти свою рушійну роль. Варто бути свідомими того, що це наш дім, в якому житимуть наші діти. Що ми їм залишимо? Купи сміття?» Спікерка розповіла, що акцію «Зробімо!» скопіювала Латвія, провівши одноденні прибирання у вересні 2008 року , в яких взяли участь 40 тис. волонтерів. Далі Литва провела ще більші акції у квітні 2009. Ініціативу підхопили в усьому світі, об’єднавши зусилля для вирішення однієї з найважливіших проблем навколишнього середовища.

Позицію держави в цьому питанні представила Олена Колтик, директорка департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства довкілля та природних ресурсів України. «Екологічна проблема стоїть дуже гостро, і влада це розуміє. Ми самі ініціюємо прибирання берегів річок, лісів, але варто розуміти, що правила в сфері відходів мінялися ще в 98 році, законодавство треба терміново змінювати під сучасні реалії. Лише вдумайтеся, в нас більше 6 тис. легальних сміттєзвалищ ( в Естонії 2), нелегальних близько 33 тисяч. Взагалі відходами, за деякими даними, у нас зайнято понад 43 тис. га. Це не ті місця, які зможуть прибрати люди. Сміття, яке накопичувалось роками, не так просто ліквідувати, це тривалий процес. А сміттєспалювальний завод лише один, і той побудований ще за Радянського Союзу, його потужностей  недостатньо навіть для обслуговування столиці. В народі кажуть, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Має бути відповідальність кожного за свої вчинки. Влади хорошої не буває, все одно будуть незадоволені. Але це наша країна, і від нас залежить, як і де ми будемо жити», – сказала чиновник.

На запитання від журналістки зі Знам’янки про сміттєзвалище неподалік містом, яке весь час горить і своїм димом отруює місцевих жителів, хто ним має зайнятися, директорка відповіла, що відповідальність несе за це місцева влада, а жителі прилеглих територій мають написати заяву-скаргу у екоінспекцію.

Проблема утилізації побутової техніки теж дуже гостро стоїть для регіонів. Куди її після вжитку дівати? «На жаль, не запроваджено в Україні поки що відповідальності виробника за утилізації виробленої техніки. Але знаю, що  в регіонах є пункти прийому використаної техніки, поки що це єдиний вихід», – відповіла Олена Колтик.

На запитання про експорт вітчизняного сміття країнам, які навчилися його переробляти і зароблять на цьому гроші, директорка департаменту з питань поводження з відходами відповіла, що це міф –  наше несортоване сміття нікому в світі не потрібне, навіть якісний пластик, котрий приймав Китай, в цьому році скасував угоду і закрив кордони. Тому сьогодні держава має якнайшвидше ініціювати та провести реформу управління відходами і стимулювати запровадження в країні передових європейських технологій  утилізації сміття.

Неля Желамська, представник ТОВ «Екостайл», що займається вивезенням і утилізацією побутових відходів у Кропивницькому, розповіла, чого досягла її компанія і що заважає їй працювати ще ефективніше. «3 роки тому сміттєзвалище в місті розташовувалося на площі понад 18 гектар, висота сміття сягала понад 30 м, ресурс був майже вичерпаний. Пожежі, дим, сморід. Нині площа зменшилася до 7 гектарів, а термін експлуатації продовжено до 10-15 років. Тіло полігону постійно утрамбовується спецтехнікою, гори сміття не накопичуються. Встановлено і апробовано обладнання для переробки твердих побутових відходів без шкідливих викидів. Компанія має глобальну мету – звести захоронення відходів до нуля. Апробовується виробництво біогумусу, за допомогою каліфорнійських черв’яків, встановлено систему дегазації, яка дозволяє перетворювати небезпечний метан на електроенергію. Кропивницький – серед лідерів міст, де дотримуються всіх вимог законодавства», – сказала Неля. Крім того, компанія займається просвітницькою роботою. Треба навчити людей сортувати сміття на різні фракції. Будівельне сміття – теж велика проблема, люди звозять його просто у контейнерні баки, а вони для цього не пристосовані. Спецінспекції має штрафувати за це просто на місці. Комплексне рішення влади і громади, тільки так можна щось зробити, додала представниця компанії. А гальмує роботу «Екостайлу» дванадцятимільйонний борг населення перед компанією.

З усього почутого того дня хочеться зробити висновок, ми маємо не лише говорити або кричати про цю проблему, прийшов час рухатися у правильному напрямку. Варто засукати рукави і почати з прибирання власного подвір’я, вулиці, міста. Крім того, увага суспільства повинна бути максимально прикутою до цієї теми, не можна дозволити, аби проблему відклали в довгий ящик.

 

Потрібно взяти відповідальність на себе:

Де б ви не були, чим би ви не займались, ви завжди можете змінити ситуацію! Ми всі є споживачами і, як мінімум, можемо купувати більш свідомо, а саме:

  1. Не купувати те, що вам не потрібно. 
  2. Купувати менше (одягу, зайвої їжі, пакування), використовувати менше ресурсів (води, електроенергії). Надавати перевагу виробникам, що піклуються про своїх співробітників, локальним та сезонним продуктам.
  3. Використовувати речі повторно (купувати б/в, ділитись речами, ремонтувати речі, користуватись багаторазовими альтернативами: торба, чашка, пляшка та ін.)
  4. Сортувати, в першу чергу, ще у магазині (можна розпочати з поділу на 2 відра — сухе і чисте збирати окремо від мокрого і брудного (органіки)), збирати окремо та передавати на утилізацію небезпечні відходи (батарейки, термометри, лампи, ліки, електроніку)
  5. Компостувати залишки їжі (із спеціальним компостним відерцем вдома, або компостером надворі).

Олена ЦЮЦЮРА, фото Український кризовий медіацентр

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА