Шинам тут (не) місце

Автор: Нова Газета

Відпрацьовані автомобільні шини вже давно стали звичним елементом так званого благоустрою. Різноманітні клумби, декоративні огорожі та скульптури з покришок прикрашають ледь не кожен двір багатоквартирних будинків, а також території дитсадків та шкіл. Та нещодавно цим специфічним елементам декору в Україні оголосили «війну»: до 1 вересня відповідно до Національної стратегії безпечного освітнього середовища та листа з обласного департаменту освіти шини мають зникнути з дворів 460 садків та 310 шкіл Кіровоградщини.

 

Головна небезпека традиційного українського декору в тому, що шини містять в собі низку шкідливих сполук, здатних викликати важкі захворювання. За інформацією ГО «Всеукраїнська екологічна ліга», відпрацьовані автомобільні шини мають високий рівень токсичності, при нагріванні на сонці у повітря випаровуються небезпечні канцерогени, також при зношуванні шини виділяють пил, в якому у великій кількості присутній бензопірен, канцероген, вдихання якого викликає онкозахворювання.

У Кропивницькому дитсадки одні з перших в області приступили до демонтажу шин для подальшої утилізації. Проблему утилізації вирішували по-різному: в одних випадках на оновлення майданчиків збирали гроші з батьків, в інших – справлялися підручними засобами.

«У нашому дитсадку батьків проінформували про небезпечність шин для довкілля і здоров'я дітей. Більшість батьків погодилися з тим, що потрібно демонтувати ігрові елементи з шин на майданчиках та по можливості замінити на дерев'яні чи будь-які інші з безпечних матеріалів. Здоров'я дітей – це пріоритет», – розповіла «Новій» кропивничанка Вікторія Панова, чия дитина відвідує один із місцевих дитсадків.

Про шкоду від відпрацьованих автомобільних шин кропивничанка Анастасія Гончаренко дізналася із соцмережі. Каже, що лише з народженням дитини почала перейматись цим питанням: «Коли я ще сама була дитиною і гралася на майданчиках, мені не подобався запах, який відчувався від шин у літню спеку. Але тоді я не звертала на це уваги. Проте зараз я маю власну дитину, тому з’явилось і багато питань, які почали хвилювати мене як маму. Біля нашого будинку є клумби, огорожі і елементи дитячого майданчика із використаних шин. Ми щодня гуляємо на цьому майданчику, і я лише «за» те, щоб зібратися із сусідами і встановити нормальний майданчик», – зазначає Анастасія.

Натомість знам’янчанин Олег Рубан вважає, що потенційна шкода від шин на дитячих майданчиках – це просто крапля в морі порівнянно з тими дозами шинного пилу, які діти отримують, просто прогулюючись вулицями міста. Тому їхнє прибирання з територій навчальних закладів не вирішить ситуацію, особливо якщо цю ж гуму перероблять і вона знову з’явиться в оновленому вигляді на вулицях. «Ми бачимо відверту маніпуляцію через страх ідеєю шкідливості, – говорить Олег Рубан. – Так, якщо гризти ту шину чи зробити настоянку з неї, то буде шкідливо. ґрунт навколо на 0,001% буде більш насичений шкідливими речовинами. Але… Щорічно в Україні зношується 150 тис. тонн покришок. Це тисячі тонн отруйного пилу, що спричинює онкозахворювання, алергії, захворювання органів дихання. Ви уявляєте, скільки ми його вдихаємо, скільки його накопичилось біля доріг? Чомусь ніхто на це не звертає уваги, може тому, що це може зачепити інтереси корпорацій? Чому свій запал боротьби за чисте довкілля не направити на розробку безпечних матеріалів? Я згоден, що використовувати шини на майданчиках не найкраща ідея. Але чому більш небезпечні чинники лишилися поза увагою? Забруднене повітря, вода, неякісні продукти харчування, підробні ліки, електромагнітний смог, малорухливість спричиняють в рази більше проблем».

Наступним важливим моментом Олег Рубан називає утилізацію шин. «Як їх будуть утилізувати? Спалювати? Чи вони будуть розкладатися на смітнику? Переробники пропонують варіанти: виробництво плитки; виготовлення огорож, бордюрів; дорожнього будівництва; виробництво виробів з каучуку; утеплювачів для будівництва; прогумованого покриття та інших напрямків. Чудово... а в чому сенс? Значить шина отруює, а плитка з шини – ні? Де логіка?», – зазначає Олег Рубан.

Ліцензію на збирання і заготівлю зношених гумових шин має кропивницьке підприємство «ЕКОВДМ», воно ж направляє зібрану гуму на переробку у Знам’янку чи Горішні Плавні (Полтавська область). Водночас, як повідомила очільниця управління освіти Кропивницької міської ради Лариса Костенко під час форуму «Активні батьки Кропивницького», у міста наразі є домовленість з  одним із місцевих підприємств, яке безкоштовно утилізує шини із території закладів.

Олег Козупляка

 

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА