Сергій Лавров: Радію, коли діти виходять з уроку задоволеними

Автор: Нова Газета

Щороку в першу неділю жовтня в Україні відзначають професійне свято працівники освіти. Традиційні привітання освітян часто залишають за кадром титанічну працю, яка лягає на плечі вчителів і закулісся якої знають самі педагоги та їхні близькі. Адже щоб встигати за сучасними дітьми та зацікавити їх навчанням, вчителям потрібно і самим не пасти задніх у підходах і технологіях викладання. Тож «Нова» вирішила поцікавитися, як залишати предмет цікавим та бажаним для школярів в одного з кращих вчителів України за результатами премії Global Teacher Prize Ukraine – вчителя фізичної культури НВО №6 м. Кропивницького Сергія Лаврова.

 

Шкільним вчителем фізкультури Сергій Олександрович працює вже 28 років. Прийшов сюди одразу після закінчення факультету фізичного виховання місцевого тоді ще КДПУ ім. В. Винниченка. На вибір справи життя значно вплинуло юнацьке захоплення – спорт і, зокрема, волейбол. Тож вирішив стати тренером саме з цього виду спорту.  У нього було розподілення тренером в ДЮСШ № 3, але вже покійний вчитель фізичної культури Нечипуренко Василь Андрійович переманив його у 6 школу. Попри те, що в професійній діяльності вчителя знайшлося місце й іншим видам спорту, які він практикує для різноманітності навчального процесу, волейбол став невід’ємною частиною життя Сергія Лаврова. В позаурочний час він проводить тренування для учнів, тренується сам та виступає на ветеранських змаганнях різних рівнів в класичному, парковому, пляжному та зимовому волейболі,  а його жіноча команда «Фенікс» є багаторазовим призером міських змагань.

Про ідею взяти участь в премії Global Teacher Prize Ukraine Сергій Олександрович говорить, що просто виникло бажання поділитися своїм досвідом, розповісти про одну з найкращих у місті школу та її випускників, які знайшли своє місце в житті, завдячуючи спорту. У результаті у 2020 році за версією "JuniorZ" чоловік увійшов у топ-11 фіналістів в номінації «Найкращий вчитель фізкультури», а в 2021 році потрапив в топ-50 загального рейтингу вчителів України. Та на шляху до цього успіху були натяки на емоційне вигоряння, думки змінити професію, перезавантаження та низка втілених проєктів.

«Пропрацювавши 15 років, почав помічати, що робота вже не приносить того задоволення і кожного серпня повертатись до школи ставало морально тяжче. Замислювався щодо нової роботи. В 2010 році до школи прийшла нова директорка Надія Кравченко і запропонувала мені посаду заступника з виховної роботи. Пропрацював на ній п’ять років (до 2016 року), навчився планувати свій час та швидко реагувати на зміну подій. Навчився знаходити спільну  мову як з підлеглими, так і з керівництвом. З тих пір мій ритм життя змінився», - розповідає Сергій Лавров.

Чоловік переконаний, що цей етап в житті став для нього своєрідним перезавантаженням у професії. Отримав навички та знання, які стали в нагоді в подальшій праці. Та найголовніше – захотілося повернутися на своє рідне місце і творити. Через це пішов з посади заступника і повністю присвятив себе фізичній культурі. Енергії у педагога було більше, ніж потребувала того навчальна програма. Так і почали виникати різні шкільні проєкти.

Від простого вчителя до генератора й втілювача ідей

Першим, як пригадує Сергій Олександрович, було прийняття естафери від Віталія Кличка та приєднання до всеукраїнського флешмобу #22PushupChallenge (22 віджимання на підтримку ветеранів АТО з посттравматичним розладом) на рівні школі, далі за підтримки міського управління освіти провели міський челендж для вчителів фізичного виховання та поширили його по навчальних закладах. «Долучали учнів до занять і в зимових видах спорту. Так, три роки тому вперше влаштували лижний флешмоб на шкільному подвір’ї. Запросили дітей, батьків. Власних лиж не було у школі, тому домовився з Турчаком Анатолієм Леонідовичем, деканом факультету фізичного виховання, і він нам люб’язно їх надав. Також натягнули у дворі волейбольну сітку, встановили баскетбольний щит для гри 3х3, щоб діти мали змогу грати на свіжому повітрі. Співпрацюємо в плані проведення спільних змагань з регіональним представництвом Національного олімпійського комітету України. Два роки тому організували та провели змагання з текволі, такої собі суміші настільного тенісу і волейболу, та текболу (футбол + настільний теніс). У минулому році взяли участь у проєкті Klitschko Foundation «Посилка успіху» і виграли спортивний інвентар. Разом з колегами провели змагання з настільного тенісу, стрільби кульової та армреслінгу. Цьогоріч придбали фрісбі,  м’яч для регбі, ракетки для бадмінтону, і починаємо впроваджувати такі модулі на уроках фізкультури», - зазначає вчитель.

Також під час дистанційного навчання Сергій Лавров зі своєю молодшою донькою знімали відео, де показували, як можна робити вправи з інвентарем і без нього в домашніх умовах. «З учнями на карантині ми займалися, давали завдання, що потрібно робити. Щоб не навантажувати дітей, вирішили не змушувати їх знімати відео виконання своїх домашніх завдань. Проте були діти, які добровільно присилали їх в класруми. Звичайно, хто хотів, той виконував, а кого й на уроках важко змусити було, ті просто ставили галочку про виконання», - розповідає педагог про особливості роботи в локдаун.

Особливих же змін у житті після участі в конкурсі Global Teacher Prize Ukraine Сергій Олександрович не відчуває, говорячи, що все йде своїм звичаєм. Єдине, що виділяє, так це знайомство з ініціативними вчителями з різних куточків країни  та запрошення долучитися до роботи в «Лізі крилатих» щодо написання навчальної програми для Нової української школи для 5-6 класів, яка наразі проходить апробацію в пілотних школах України.

«Хочеться придумувати щось нове і цікаве»

Цьогоріч у педагога 8 класів – з початкової, середньої та старшої школи. Говорить, що працюючи з різновіковими групами, поруч з ними ніби й сам стає молодшим. Секрет успіху вчителя простий – любов до дітей і своєї роботи. «Радію, коли діти виходять з уроку задоволеними. А для цього потрібно бути особистістю, любити дітей і давати їм щось цікаве, не монотонне. Тоді вони будуть тягнутися до вчителя і уроку. І не важливо, чи то фізкультура чи математика, чи будь-який інший предмет. В той же час ти сам маєш бути зацікавлений у цьому. Якщо тобі не буде цікаво, то швидко вигориш і працювати не хотітиметься. А якщо самому цікаво, то й дітям також. Тому постійно хочеться придумувати щось нове. Діти трапляються різні. Хтось захоплюється спортом і їм не потрібна додаткова мотивація від вчителя, а когось не відтягнеш від телефона. Ось тому різними видами рухової діяльності й намагаюся їх залучати до спорту. І приємно, що у цьому завжди знаходжу підтримку як колег, так і в адміністрації школи», - зазначає Сергій Олександрович.

«Вчитель, про якого
 можна мріяти»

Директорка школи Надія Кравченко позитивно відзначає творчий підхід до роботи кафедри фізичного виховання на чолі з Сергієм Олександровичем. «Вони шукають якісь цікаві види спорту, про які ні учні, ні ми, дорослі, не чули. І це неймовірно збагачує наше бачення того, як дітей можна зацікавити фізкультурою і спортом, коли вони дуже багато часу проводять з гаджетами. Приємно спостерігати, коли діти на перерві залюбки збираються командами і грають у волейбол. І це не потребує організації з боку вчителя. Думаю, це все завдяки Сергію Олександровичу.

Як педагог він вміє організувати роботу на кафедрі, і на нього рівняються інші працівники, зокрема й молоді спеціалісти. Я бачу, як діти приходять до нього на заняття після уроків. Абсолютно безкоштовно він організовує для них тренування, і діти хочуть витрачати на це свій вільний час. Це свідчить про те, що вчитель зумів зацікавити їх спортом. Ну і, звичайно ж, атмосфера, яку можна спостерігати на уроках – дружня і невимушена. За 11 років роботи я не вирішувала жодних конфліктних ситуацій між Сергієм Олександровичем і дітьми чи батьками і сприймаю це як те, що він гарний педагог і, можливо, психолог.

Взагалі Сергій Олександрович буває неочікуваним і часто справляється з усім сам. Буває, заходить до мене і говорить, що вже все придумав, домовився, підключив спонсорів і від мене потрібна лише згода. Він не лише придумує ідеї, а й сам успішно їх реалізовує. Такий собі ідеальний варіант учителя, про якого може мріяти кожен керівник», - зазначає з усмішкою Надія Станіславівна.

Олег Козупляка

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА