МІНІСТР ОСВІТИ СЕРГІЙ КВІТ: УКРАЇНЦЯМ ПОТРІБНА КОНЦЕПЦІЯ ТОТАЛЬНОЇ ВИМОГЛИВОСТІ

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Особливості нового закону про освіту, боротьба з корупцією, автономія вишів, якість української освіти – про це та інше поговорили кіровоградські педагоги і студенти з міністром освіти Сергієм Квітом, який відвідав Кіровоград у четвер, 5 лютого.

 

Як відомо, новий закон «Про вищу освіту» базується на автономії вишів. Що це значить? За словами міністра освіти Сергія Квіта, з наступного навчального року система української освіти якісно і кількісно зміниться.

Зокрема, викладачі матимуть менше навантаження  (не 900 годин на рік, а 600), тобто у них вивільниться час для наукових досліджень, а студенти більше часу займатимуться самостійно. Не менше, ніж 25% навчальних предметів будуть вибірковими (для цього викладачі презентуватимуть свої предмети), обов’язковим буде вивчення англійської мови та українознавчо-філософського блоку предметів. І найголовніше – кількість університетів зменшиться до 270 із 317.

Щодо організаційної та фінансової автономії, то університети матимуть право самостійно розпоряджатися коштами, відкриваючи власні рахунки, та визнавати будь-який західний диплом. «У 2006 році українська делегація брала участь у семінарі в Кембриджі. Ми поцікавилися в проректора про фінансову автономію закладу. Я запитав: «Ви отримуєте державні кошти?» – «Звичайно, одержуємо». – «А як ви звітуєте?» – «Ніяк». Держава розуміє, що Кембридж краще знає, куди витратити гроші. Держава довіряє університету. Тоді в наші делегацій був представник секретаріату президента. Я в нього запитав: «Ви чули, тут кажуть про довіру?» А він каже: «Такого поняття як довіра в нашому законодавстві немає»…

В українців немає проблем з революцією, у нас є проблеми з результатами. Нам треба бути практично мислячими і вимогливими: до влади, до викладачів, до студентів. Це концепція тотальної вимогливості.

Сергій Квіт звернув увагу на те, що освітянам часто дорікають, що університети нічого не виробляють. Насправді ж вони виконують соціальну роль і психологія сприйняття освіти має бути змінена, адже це не витрати, а інвестиції в майбутнє. «Освіта це один із 21 чинника, які важливі для розвитку національної економіки», – зазначив міністр.

Відповідаючи на запитання щодо нібито скасування обов’язкового вивчення у вищій школі гуманітарних предметів, зокрема українознавства та філософії, Сергій Квіт зазначив, що це не так.

– Ми відмінили комплексний наказ про обов’язкові гуманітарні дисципліни. Якщо говорити про українознавчо-філософський блок, то він мав 11 кредитів. Ми лише зменшуємо кількість годин в кредитах, залишаючи цей блок. Міністерство за новим законом не має права казати університетам, що вони повинні робити. Але уявімо, що є сумнівні виші, де ректор, наприклад, скаже, що нам не потрібна українська мова (на жаль, у  нас, в Україні, це можливо). Тому в перехідний період ми даватимемо рекомендації, – пояснив міністр освіти Квіт.

Під час зустрічі студенти цікавилися, як міністерство планує боротися з викладачами-хабарниками і чи є надія на те, що країні будуть потрібні професійні політологи і як майбутньому льотчику пройти практику в Льотній академії, якщо цей процес коштує 18 тис доларів.

Відповідаючи на запитання про працевлаштування студентів, пан Квіт згадав колишнього міністра фінансів Віктора Пинзеника, який у свій час повісив на дверях кабінету табличку: «Грошей нема й не буде». За словами міністра, 2015 рік буде найважчим у плані фінансування освіти. «Якщо не нинішнього року, то наступного, я вірю, це обов’язково зміниться».

Але є й хороші новини: у майбутньому буде скасована норма про обов’язкове відпрацювання за направленням, про прояви корупції можна писати на електронну пошту Міністерства освіти (її міністр перевіряє), навчальні програми для початкової та середньої освіти будуть спрощені, а за плагіат у наукових дослідженнях суворо каратимуть. 

Фото із сайту www.dsnews.ua

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА