Головний архіваріус області Олег Бабенко про те, як Кіровоградщина береже своє минуле

Автор: Нова Газета

На території Кіровоградщини єдиним державним архівом, що зберігає історію нашого краю з давнини і до сьогодення, є Державний архів області. Про особливості цієї установи, її проблеми та перспективи ми поговорили з директором, головою обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олегом Бабенком.

 

– Пане Олеже, коли був створений Державний архів області?

– Усе почалося з прийняття Декрету ради народних комісарів від 1 червня 1918 року «Про реорганізацію і централізацію архівної справи», відповідно до якого всі справи та листування урядових установ, закінчені до 25 жовтня 1917 року, надходять до Державного архівного фонду. На Єлисаветградщині ще у 1917 році організовано комісію, яка мала обстежувати відомчі архіви, виявляти в них цінні документи та зосереджувати їх в одному місці. Але рішення про створення архівного управління прийняли на засіданні президії окружного виконкому лише 17 листопада 1925 року. Відтоді і починає свою історію Державний архів області, який, до речі, у нинішньому році відзначатиме 90-річчя.

– Які завдання виконують архіви сьогодні?

– Державний архів області реалізовує державну політику у сфері архівної справи та діловодства на території області. Основні завдання архіву сьогодні – формування Національного архівного фонду, державний облік і зберігання архівних документів, а також використання відомостей, що в них містяться.

– Які документи зберігає архів?

‒ Це документи другої половини XVIII ‒ початку ХХІ століть, які висвітлюють розвиток Єлисаветградського, Олександрійського та Бобринецького повітів Херсонської губернії, заселення та освоєння земель навколо фортеці св. Єлисавети, утворення військових поселень, розвиток ремесел і торгівлі.

‒ Які з послуг, що надає архів, є безкоштовними, а за які доведеться платити?

‒ Щодо безкоштовних, то це довідки про трудовий стаж та розмір зарплати, участь у партизанському русі, обрання на виборні посади, нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань, про освіту, громадянський стан, а також про репресії, розкуркулення, примусове вивезення з окупованої території області до Німеччини та інших країн. Запити про підтвердження майнових прав, родинних зв’язків з метою отримання спадщини, а також біографічні та фактологічні запити виконуються на платній основі (від 79 грн за довідку). Перелік усіх платних послуг можна знайти на сайті обласного архіву.

‒ Зараз стали дуже популярними генеалогічні дослідження. У яких архівних документах міститься така інформація?

– У метричних книгах, ревізьких казках, сповідальних відомостях, формулярних списках, клірових відомостях. Метричні книги, що зберігаються в архіві, охоплюють період із 1759 по 1938 роки. У них можна виявити відомості про народження, шлюб та смерть предків, про їхнє віросповідання та національність. Інформацію про свій родовід можна знайти і в документах судів, адміністративних, господарських та навчальних закладів, органів самоврядування.

– Як зробити генеалогічний запит до Держархіву області?

– Достатньо знати назву населеного пункту, де проживали предки, їхні прізвища та хоча б приблизно роки життя. Робота із пошуку відомостей за запитом триватиме від 10 до 30 днів. Хоча термін та результативність пошуку залежать від повноти вказаних даних.

– Куди звертатися за інформацією тим, хто претендує на отримання державної пенсії на пільгових умовах?

– Свого часу такі особи працювали на посадах, віднесених до категорії посад із важкими та шкідливими умовами праці. Після ліквідації колективних господарств документи з особового складу потрапили до трудових архівів. Саме ці установи і нададуть довідку про зарплату та стаж роботи колгоспника. У разі відсутності в районі трудового архіву потрібно звернутися до архівного відділу РДА.

Користуючись нагодою, скажу і про проблеми, які потребують нагального розв’язання. Створення умов для зберігання документів – це найгостріша проблема архівної галузі. Оптимальні умови зберігання архівних документів мають становити +17-19°С при відносній вологості повітря 50-55%. Проте через відсутність систем кондиціювання та вентиляції, коливання температури повітря в наших сховищах становить від +6°С взимку до +34°С влітку, відносна вологість повітря – до 97%. Вирішити цю проблему можливо лише за умови встановлення сучасних систем вентиляції та кондиціювання повітря. Обидва корпуси Державного архіву області експлуатуються 30 і більше років. Унаслідок цього будівлі зазнали значних руйнувань, а інженерні комунікації вичерпали свій ресурс і не відповідають сучасним вимогам з енергозбереження. У результаті підтоплення техногенними водами почалося просідання і руйнування будівлі корпусу №2, випадання скляних блоків у сховищах. Тому будівлі архіву потребують проведення термоізоляції зовнішніх стін, покрівель, підвалів та фундаментів, заміни і ремонту віконних блоків та вхідних дверей, ремонту та заміни теплових, водопровідних, каналізаційних та електричних мереж, встановлення приладів обліку енергоресурсів. На жаль, сьогодні в Україні є більш глобальні проблеми, тому вирішення питань матеріально-технічного забезпечення архіву нині не на часі.

На завершення хочеться побажати усім пошукачам знайти потрібну інформацію для своїх досліджень. А працівникам усіх архівних установ бажаю більше творчої наснаги у нелегкій та потрібній справі – зберігати минуле нашої Держави та історію кожного з нас.

Олександра МУШКЕТ

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА