Остання операція, схожа на харакірі

Автор: Нова Газета

Зовсім не святковим буде День медичного працівника, який працівники СМСЧ-17 селища Смоліного відзначатимуть 21 червня

 

Другий етап реформи медичної галузі у спеціалізованих медико-санітарних частинах у Смоліному і в Кіровограді може закінчитися летально. Принаймні, в Кіровограді вже заявили, що подальше існування СМСЧ-19, де обслуговуються працівники і ветерани Інгульської шахти, під великим питанням, і запропонували влаштувати там ...хоспіс.

Не краще становище і в
СМСЧ-17, що в Смоліному, де обслуговують працівників Смолінської та Новокостянтинівської шахт ДП «СхідГЗК». Але якщо в Кіровограді гірникам можна звертатися по медичну допомогу в інші медзаклади (хоча і тут є питання), то в Смоліному немає інших лікувальних закладів у радіусі 30 кілометрів!

Голова профспілкового комітету СМСЧ-17, старший фельдшер відділу невідкладної медичної допомоги Лариса Шраменко наголошує, що після так званої реформи, тобто виведення СМСЧ із 1 січня нинішнього року з підпорядкування МОЗ і передачі на баланс місцевих громад, у лікарні склалася катастрофічна ситуація. СМСЧ-17 є спеціальним медзакладом з особливим режимом роботи, спрямованим на обслуговування працівників двох уранових шахт та населення Смоліного і сіл у радіусі 30 кілометрів. Це близько 15 тисяч людей та понад 900 інвалідів праці уранового виробництва, які потребують постійного нагляду, проходження щорічних оглядів та курсу лікування, однак грошей на життєзабезпечення лікарні немає! Коштів на утримання СМСЧ немає і в районному та обласному бюджетах, тобто місцеві громади виявилися недієздатними в плані забезпечення діяльності лікарень.

Лариса Миколаївна стверджує, що з 1 січня нинішнього року на рахунки лікарні не надходило коштів ні на ліки, ні на бензин, ні на дезінфікуючі засоби, ні на комуналку та електроенергію, ні на харчування, ні на забезпечення проходження щорічних профоглядів. Існує і заборгованість із зарплати, при тому, що люди вже втратили її третину. 

Та попри це, лікарня якось намагається вижити, звільнити понад 30 працівників, відмовилися від використання двох корпусів, наполовину скоротили ліжко-місця. Голова профкому не приховує розпачу: «За комунальні послуги та електроенергію ми вже заборгували близько одного мільйона гривень. Розумієте, чим це загрожує будь-якої миті, але найголовніше і найстрашніше – моральна напруга в колективі. Люди просто емоційно виснажені і нікому не вірять».

Керівництво СМСЧ-17 не сиділо склавши руки, але жодної практичної реакції з високих і не дуже кабінетів не надходило. Тому колектив не має іншого вибору, як востаннє звернутися до влади, у тому числі і до Міністерства охорони здоров’я. І якщо через тиждень не станеться змін на краще, планують зібрати збори трудового колективу, дати владі місяць на прийняття рішення, а потім – оголосити про припинення діяльності медзакладу! Така собі остання операція, яка дуже схожа на харакірі.

 Сергій Полулях

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА