Юрій Чорний: «Найнеобхідніше для хлопців – це мир»

Автор: Нова Газета

Юрій Чорний, волонтер громадської організації «Патріот Кіровоградщини», отримав незвичайну нагороду. Не з рук Президента, а, можливо, ще ціннішу – від хлопців із 42-го окремого мотопіхотного батальйону.

Він – із тих, хто із самого початку допомагає військовим у зоні АТО і не дуже любить розповідати про свою діяльність. Кореспондент «Нової» зустрівся з Юрієм, щоб поговорити, наскільки змінилися потреби хлопців з оголошенням перемир’я і чи є шанси на те, що кіровоградські волонтери залишаться без роботи.

− Юрію Володимировичу,  розкажіть детальніше про організацію «Патріот Кіровоградщини». Чим ви зараз займаєтеся?

− Працюємо за стандартною схемою: привозимо, відвозимо, доставляємо. У зону АТО їздимо двічі-тричі на тиждень. Зараз багато допомоги спрямовуємо самим бійцям, які беруть участь у антитерористичній операції: як тим, хто перебуває на Донбасі, так і тим, хто вже повернувся. Крім матеріальної допомоги, займаємося реабіліта-цією хлопців, Вадим Нікітін (голова ГО «Патріот Кіровоградщини») допомагає бійцям оформлюватись у госпіталі.

− З настанням осені температура різко знизилася, як у військових із забезпеченням теплими речами?

− Холоди уже були в минулому році. Той, хто вже має досвід, як пережити мороз, – готується, а от тим, хто не знає, – веземо теплі речі, одягаємо. Коли приїжджаємо, дивимося, хто в чому ходить, хто як одягнений. І… робимо висновки.

− Що зараз найнеобхідніше для хлопців? Що вони просять їм привезти?

− Знаєте, найнеобхідніше – це мир. А з того, що можемо привезти, у першу чергу потрібен теплий одяг, адже його практично всюди не вистачає – зрозуміло, він швидко зношується у тих умовах, в яких перебувають військові. Також він має бути зручним у користуванні – це ж не просто фуфайку накинув і ходи. Ще відчувається нестача харчів: більш-менш, звичайно, бійців годують, але зрозуміло, що на одних сухпайках не просидиш… Також потрібні спецзасоби (тепловізори, біноклі) – ясно, що ніхто з дому їх із собою не привезе. Але для звичайних людей складно зараз купити той же тепловізор. Час уже не той.Юрій Чорний разом із Вадимом Нікітіним в зоні АТО

− Можете оцінити, наскільки важливі волонтери для України?

− Волонтерська діяльність дуже важлива для нашої держави. Останнім часом ми відчуваємо, що люди стали менше підтримувати волонтерів, але руки не опускаємо – стараємося працювати, хоча й дуже важко тримати той рівень, який був раніше. Звісно, люди передають багато речей, але це не можна порівняти з тим, як це було раніше. Дуже відчутна підтримка із закордону. Але важко, все одно важко…

Усім ця війна набридла, усі хочуть миру, стабільності. Це бажання спільне як для передової, так і для мирних територій.

− У травні від командування 42-го окремого мотопіхотного батальйону ви отримали нагороду – медаль «За гідність і патріотизм». Ви знали, що вас планують відзначити?

− Якщо чесно, то я про це дізнався в останній момент, уже коли мене нагородили заочно (я саме був у відрядженні по своїй основній роботі). Я сказав: «Дякую, звісно, але я цього не очікував».

− Юрію, як ви думаєте, коли настане кінець цій війні?

− Хотілося б, щоб чим раніше, тим краще. Я взагалі мріяв, щоб вона не починалася. Але тут гадати не можна…

− Нещодавно було анонсовано відведення 100 мм озброєння. Ви спілкуєтеся з хлопцями, як вони до цього ставляться? Чи вірять сепаратистам?

− Ставляться до цього негативно, оскільки залишаються беззахисними на передовій. Це все ж таки, зброя для самозахисту. Але наказ є наказ. Усі це розуміють і сподіваються на краще.

− А що можете сказати про настрій хлопців?

− Настрій – бойовий, тримається добре. Багато хлопців повернулися додому, але їх тягне назад – захищати Україну. Звісно, що у цьому їм потрібна наша підтримка…

Розмову вів Олег Козупляка

НА ТУ Ж ТЕМУ

МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР

РЕКЛАМА