РІК БЕЗ ХОЛОДЦЯ З ПІВНЯ

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

У газетярів є власний календар, відповідно до якого наш рік ділиться на 52 випуски газет. Отак щоразу ми «танцюємо» навколо четвергового випуску, аналізуючи, фільтруючи, відбираючи найцікавіше для вас, шановні читачі.

Протягом року ми отримали від вас сотні листів. Майже у кожному з них після розповіді про біди й проблеми (рідко коли листи пишуть просто так, щоб поділитися радістю) – подяка за нашу роботу. Нам приємно, що серед маси джерел інформації у вік Інтернету та соціальних мереж ви обираєте «Нову газету».

Астрологи кажуть, що у 2017 році – році Вогненного Півня − почнеться принципово новий етап розвитку України, а конфлікт на Сході перейде у суто політичну площину. Українці мають перевагу – для нас Півень – давно знайома і зовсім не екзотична тварина. Ми легко варимо з нього холодець, обрізаємо крила, продаємо-купуємо  на базарах, сердимося, коли голосно кукурікає вранці, і ще багато чого… Будемо сподіватися, що Півень, увійшовши як покровитель у наше життя (якщо вірити Східному гороскопу), не надумає нам мститися. Якщо згадати, що півень – провісник нового дня і його голос повідомляє про світанок, то можна сподіватися, що й для України настануть світлі часи. У будь-якому випадку усе залежить від нашої інтерпретації. Ось, наприклад, у народній творчості півень – це символ войовничості і домовитості. Здається, це саме те, що не вистачає українцям: нарешті перемогти ворога (і внутрішнього в тому числі) і стати господарями у власному домі. Дай Боже!

Щоразу, готуючи номер до друку, ми не втомлюємося дивуватися, як швидко летить час. Проте разом із плинним у Кропивницькому залишається стабільний радянський дух. Не вірите? Завітайте до центру міста, де чи не вперше за останні роки з’явилося «різдвяне містечко». Ну, як різдвяне...  Дід Мороз і Снігуронька–манекени – це пародія на казкових персонажів. Реально складається враження, що цих ляльок позичили в магазині верхнього одягу, розташованого якраз навпроти площі Героїв Майдану. Причепили «дощика», вбрали в костюми і стійте, лякайте перехожих, з’являйтеся у снах малюків. Поставили кілька наметів із китайським крамом, і дали можливість випити напою зі смаком глінтвейну. Дешево, провінційно, сумно. Складається враження, що відповідальні за організацію подібного містечка навіть не напружувалися у пошуках тих, хто б захотів представити власну продукцію у центрі міста, «засвітитися» і заробити грошей на кропивничанах, спраглих розваг вихідними днями. Цікаво, чи міський голова отримав би задоволення від відпочинку в такому «різдвяному куточку», чи нагадало б йому це місце відпочинку європейські різдвяні ярмарки, які він, безперечно, бачив на власні очі?.. Але, здається, ми маємо те, на що заслуговуємо.