МУРАЛ ДЛЯ МУЗЕЮ

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Скоро в центрі Кропивницького має з’явитися перший справжній мурал-арт – на стіні обласного художнього музею зобразять… Поки що ніхто не знає, що буде намальовано, підготовка до появи стінопису триває вже кілька місяців – із початку літа команда КОХМ чекає на креативні ідеї.

Але вже закрутився невеличкий скандальчик: оргкомітет конкурсу отримав інформацію, що один із проектів – це плагіат. До 14 серпня комісія, яка розглядатиме варіанти стінописів, ще чекатиме виправдовувань (митцям потрібно буде підтвердити авторство надісланих на конкурс пропозицій, подати доопрацьовані ескізи, а той, хто не встиг, подасть нові проекти). Є ймовірність, що восени центр обласного центру стане кращим: крім креативної стіни, обіцяють оновити площу біля Художнього музею. Можливо, там з’явиться фонтанчик чи лавки, трохи зелені, одним словом, стане комфортніше.

«Музейна площа є в Амстердамі, Музейний квартал у Відні, Баварський музейний квартал у Мюнхені, Музейний острів у Берліні і цілій перелік інших найрізноманітніших музейних територій формують культурний вигляд європейських міст. Музеї, які розташовані у кращих історичних спорудах на центральних вулицях та площах своєю прекрасною архітектурою прикрашають сучасні міста», – пишуть ініціатори створення музейної площі. Так, нам конче необхідно прикути увагу гостей до чогось прекрасного, а не до таких місць, як наприклад, Центральний сквер!

Власне, така надія – на хоч якесь покращення вигляду центральної частини нашого міста – жевріє дуже давно. Проте ситуація нині невтішна – мені і вам відверто соромно водити гостей по центру Кропивницького, бо візуально привабливими є тільки старі споруди, а гранітом і туями нікого не здивуєш. Засилля реклами, вже легендарні генделики на зразок «Золотих куполів», антикварні (а по-простому – старі і занедбані) лавки, на яких молодь звикла «сидіти ногами»... Якщо центральний сквер – це обличчя міста, то місту треба терміново до косметолога.

Єдиний плюс, який днями мене приємно здивував – це гамір горобців у верхівках каштанів (так, це дивина – у центрі міста лишився острівець зелені, який і прикриває ганебний стан центрального скверу).

Центр Кропивницького нуже бідний (і морально, і «фізично»). Розташований відразу біля міської ради, він уміщує всі «принади»: тут вам і батут і жебраки, і стихійна торгівля плетеними чепчиками та картинами. Чомусь у райцентрах (взяти хоча б ту саму Малу Виску, Новомиргород, Новоукраїнку) керівники починають чепуритися саме з центральної частини міста. У нас – не так. У нас уперто роблять вигляд, що не помічають ганьби в центрі міста. А ми потроху звикаємо і думаємо, що так і треба. Або ж тихо полишаємо це місто, яке не любить своїх жителів (за останні півроку три сім’ї моїх знайомих: – громадські активісти, журналісти, викладачі) – переїхали до столиці.

Чому так? У кожного своя відповідь, але всі вони загалом схожі.

Loading...