ПРИКЛЕЄНІ ВУСА

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

На Кіровоградщині і по всій Україні відбувається сотні фестивалів і ярмарків, в яких беруть участь тисячі людей. Дуже часто в них фігурує приставка «народний», «етно», «фолк», і дуже часто далі гарбузів, копиці сіна і тинка з глечиками, якщо говорити про декорації та антураж перфоменсів та презентацій, справа не йде.

Ми свідомо сприяємо створенню образа такого українця, яким би хотіли бачити нас наші недруги – недолугого, простакуватого, не надто обтяженого інтелектом (перелік продовжите самі).

Така примітивізація народної культури залишається популярною і досі. Це можна часто побачити і на локальних фестивалях (на зразок «Вересневих самоцвітів»), і на міжнародних заходах (наприклад, та сама виставка «АгроЕкспо», в рамках якої відбувався «Покровський ярмарок»). До речі, прогресивним у цьому плані виявився Національний фестиваль «Кропивницький», де навіть корифея вдягли в камуфляж. І звісно, навіть якщо хто й носив приклеєні вуса, то вони були дійсно символом.

І якщо ми то знаємо, що українські господарі не ходили в червоних шароварах, а господині не вдягали вінків (бо у вінку могла ходити лише незаміжня жінка), то, наприклад, іноземним гостям буде точно невтямки, що цей образ далекий від образу реального українця.  Дуже шкода і навіть боляче, що в обрамленні пляшки, заткнутої качанчиком кукурудзи, вареників (нічого не маю проти цієї страви) і ще набору подібних артефактів цей образ провінційного українця нічим не презентабельний і головне – не перспективний.

Чому шароварщина так в’їлася в нашу дійсність, а вузький погляд на традиційну українську культуру став трендом? Чому й досі спокійно приймаємо усяких поплавських, лісапетні батальйони, квартали та інші квартали, щиро сміємося над собою і на завтра впроваджуємо побачені образи, як тільки є потреба якоїсь «самодіяльності»?

У Кропивницькому ось уже вшосте відбулася виставка «АгроЕкспо». Безперечно, одна з найважливіших подій року, завдяки якій ім’я міста звучить на всю Україну як центру сільськогосподарського машинобудування. Правильне місце  (центр України) і правильний час (урожай вже майже зібраний), пора підраховувати прибутки і писати бюджети. У представників бізнесу свої плани на виставку і свої оцінки щодо її організації. Цього року вона була ще потужнішою – її відвідали більше тридцяти тисяч осіб, які роздивлялися техніку від майже шестиста компаній на площі у 125 тисяч квадратних метрів. Такі рекордні цифри приємно вражають…

А що отримали обивателі, які приїхали, наприклад, на Покровський ярмарок, де різні райони і громади нашої області презентували свої населені пункти? Вони знову побачили наше традиційне представлення, дуже часто бутафорне і глибиною не вище колін. Одним словом, ті самі приклеєні вуса, від яких стає сумно і страшно за нашу провінцію.

Loading...