КАНДИДАТИ Й ГОДІ

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Ми вже говорили про те, що ні кольори, ні нові-старі гасла, ні політичні напрямки нинішніх, та й будь-яких інших кандидатів, не здатні нас здивувати. Кожен використовуватиме власні критерії, щоб обирати президента. Але без іронії та скептицизму в оцінці передвиборчих баталій не обійтися. Це прекрасні інструменти, які дозволяють не втратити глузд, не пересваритися з родичами і колегами на роботі і спокійно пережити весну-2019.

 

Цьогорічні вибори вже побили рекорд 2004-го року, коли президентом хотіло стати 24 кандидати. Станом на 1 лютого Центральна виборча комісія вже зареєструвала 26 бажаючих очолити країну, натомість подавали документи 59 людей.  Наразі ЦВК відмовила 24 кандидатам у реєстрації. Одному з них за те, що хоче ввести смертну кару і презумпцію винності для чиновників.

Отже, що жартують про кандидатів?

Володя.

Тут проводять паралелі з іменем. Мені доводилося навіть спілкуватися з нібито-екстрасенсом, який пояснював, що ім’я Володимир – знакове для України, бо має позитивну енергетику і принесе мир. Та ми вже знаємо одного Володимира, що приніс війну (та й узяти, наприклад, Леніна, який теж був Володею і який теж був заляпаний кров’ю). Прізвище цього кандидата на букву «З» теж потрапило під приціл – алюзія на ім’я Зорро дуже вдало перетворилося на Зерро (якщо прочитати англійською – zero, то отримаємо значення «нуль»). Дійсно, рівень політичного досвіду у нього на рівні нуля. От тільки рейтинги незвичайно високі. Невже заслуговуємо на таке – блаЗЕнь при владі, карнавал у телевізорах? Насправді це той варіант, коли зовсім не смішно, хоча й говоримо про коміка.

Юля.

Їй пророкують або корону, або пенсію. Над чим сміються? Над удаванням близькості до народу. Слово «зубожіння», яке вона так часто повторює, вже стало мемом. Тепер його вживають приблизно з таким відтінком, як і «покращення» (за часів Януковича покращувалося все, що потрапляло під руку – від освіти до доріг і медицини). Народ і досі не забув її акторських здібностей, які ця політик проявляла на майдані, сидячи у візку. Сміються і зі здатності тримати ніс по вітру, відчуваючи настрої народу і акомпануючи своїм заявами цим настроям.

Порох.

Порох може відсиріти, а може гарно спрацювати, відігнавши ворогів. А ще є пісня «Ой на горі та й же нці жнуть», де попереду – Порошенко. Ой, вибачте, Дорошенко (а хтось може проспівати й Тимо-шенко). Порох із наших квартир обіцяє прибрати ще один кандидат у президенти – Олександр Шевченко, з яким асоціюється Буковель. Але Шевченко, повішавши біл-борди в центральній Україні, не врахував діалектних особливостей нашого краю – ніхто на Кіровоградщині не називає пилюку порохом… Можливо, це й на краще – все одно слово «порох» ми скоріше асоціюємо з прізвищем нинішнього президента, а не з пилом.

Продовжимо такий несерйозний аналіз у наступному номері «Нової».