З собаками гуляйте, з дітьми – ні

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

З понеділка 6 квітня ми з вами живемо за новими правилами, які для багатьох українців видалися занадто складними для усвідомлення.

 

Пропозиція влади «в ліс не можна, а в ломбард – ласкаво просимо» виявилася занадто радикальною у боротьбі з епідемією і навіть не тому, що окремі запропоновані обмеження порушують Конституцію, а тому, що руйнують звичний порядок речей, ніби натякаючи: може стати настільки сутужно, що доведеться йти в ломбард.

Пам’ятаючи, що всі обмеження влада уводить для того, щоб підготувати медичну систему до напливу хворих, ми й досі полюємо на одноразові маски та дешевший за всі гроші світу антисептик (мені вдалося купити за ціною 250 гривень за літр, а вам?). А не вполювавши, дістаємо із загашника літру спирту, а з шафи шматок тканини. І ось уже маска і антисептик готові, ми – підготовлені і без допомоги влади. А якість такої підготовки владу, очевидно, не цікавить. Принаймні взамін вона запропонувати нічого не може.

А як же розібратися в цьому потоці інформації про пандемію, якщо безліч повідомлень супере-чать одне одному?

За рекомендаціями ВООЗ, маску на вулиці носити не обов’язково, але за її відсутності вас оштрафують (от тільки для складання протоколу необхідно двоє понятих, тоді доведеться порушувати норму про «більше двох не збиратися»).

Або ось: людям за 60 виходити на вулицю не рекомендують, адже вони перебувають у групі ризику, тим часом хворим на коронавірус, які перебувають на самоізоляції, Кабмін дозволив виходити двічі на тиждень в магазин по продукти і в аптеку (але при цьому не далі, ніж на два кілометри від дому).

При початкових симптомах у лікарню краще не йти, щоб по дорозі не заразити перехожих, але обов’язково слід звернутися до сімейного лікаря, який при цьому може не брати трубку.

Всі знають, що для підвищення імунітету треба багато гуляти і займатися спортом, але на прогулянки і пробіжки в парку чи лісі не можна (а ліс, парк чи берег річки сьогодні здаються безпечнішими, ніж власна хата).

А, і про собак не забули. Тепер вони знову на вагу золота. Якщо взимку народний депутат із «Слуги народу» пропонував пенсіонерці із Аджамки продати собаку, щоб заплатити за житлово-комунальні послуги, то сьогодні собака – це перепустка «на волю», бо тільки з нею на повідку вам не загрожує штраф у 17 тисяч гривень. 

А раптом це не жорсткі умови карантину, а просто некомпетентність у боротьбі з надзвичайною ситуацією? Адже у той час, як дітям заборонено виходити на прогулянку в парк, у центрах спалаху інфекції не роблять масове тестування,  а волонтери і досі збирають гроші на захист для медиків.

Чого ми маємо навчитися в цих умовах?

Найперше – механізмів прийняття рішень в умовах невизначеності. Іти до церкви чи не йти, чекати в черзі чи не чекати, розкошелюватися на респіратор чи ні. А поки що єдиний механізм, що керує нами,  – це страх.