Нічого страшного

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Уже другий тиждень українські школярі мають нагоду «ходити до школи» за допомогою телевізора. Через карантин і відмінені заняття в школах крилатий вислів «той, хто читає книжки, керує тими, хто дивиться телевізор» втрачає актуальність.

Тепер знання в рамках проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» консультують, крім усіх інших, професіоналів, і перша леді, яка раніше писала сценарії для 95 кварталу, і народні депутати, які до своєї політичної кар’єри і подумати не могли про саме такий контент. «Школу» транслюють одіозні канали 112 та ZIK, відомі причетністю до антиукраїнських скандалів, тож за вже сталою традицією скандали тривають. Почалося з того, що вчителька математики допустила помилку у прикладі (ну, з ким не буває, подумали ми), а продовжилося тим, що інша вчителька переселила білого ведмедя в Антарктиду, а ще одна сплутала океани, що омивають Австралію… Це та інше спровокувало дискусію про рівень фаховості українського вчительства і глобальних проблем української школи (і найперше запитання – це готовність до роботи онлайн). Але в тій самій реальності тими самими днями депутати під час обговорення нового державного бюджету всерйоз розглядають можливість забрати мільярд гривень у освіти, перенаправивши ці кошти суддям (в результаті освіта таки постраждала – в молодих вчителів відібрали право отримати «підйомні» 21 тисячу в цьому році, також 250 млн забрали передбачених на навчальне обладнання в університетах).  А тим часом ще одне дрібне «нічого страшного»: прем'єр-міністр Денис Шмигаль привітав християн західного обряду з «народженням Христа»... Звісно, ніхто з нас не застрахований від цієї плутанини із сакральними слоганами... Різні календарі – різні свята, тим паче, всі розуміють, що промови високим чинам пишуть спеціально навчені люди. І, як вдало пожартував один екснардеп, «під час подібних привітань обов'язково додавайте в кінці: «Мір-труд-май». Це робить людей духовно ближчими і дозволяє нехтувати дрібними та незначущими обмовками...» Але якщо вже заговорили про духовне, то ось питання, на яке хочуть почути відповідь чимало українців: чому під час епідемії церкви одних патріархатів зачиняють свої ворота для вірян, а інших – запрошують причащатися (у день написання цього тексту у Києво-Печерській лаврі зафіксували потужний осередок захворювання – понад 90 нових хворих…). Ось слова одного із святих отців, що нині лікується від коронавірусу в Олександрійській лікарні в Києві: «Найстрашніша епідемія - це гріх, який руйнує людську природу. Не бійтесь нічого, не жахайтеся подій, які йдуть, а вони будуть, і буде ще гірше, якщо ми не покаємося. Від нас сьогодні потрібне єдине: моліться, постіться, ходіть у храм, причащайтесь і причащайте дітей маленьких. Не дивіться: старше покоління чи молодше. Всі поспішайте до храму...».  Проте, як бачимо, безвідповідальне ставлення до людини не має до віри в Бога жодного стосунку.