Повертаймося безпечно

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Епідемія коронавірусу в Україні і світі змінила підходи до багатьох аспектів нашого життя. Та не змінила ось чого: українці так і не почали дотримуватися правил, навіть якщо вони рятують життя: ігнорування пасків безпеки в авто, перевищення швидкості за кермом, збирання дикорослих грибів, риболовля на весняному льоду, відмова носити маски в громадських місцях…

Це все ми любимо і вміємо. Ось і зараз, незважаючи на те, що в Україні щодня стабільно висока кількість хворих, населення чи то свідомо бунтує, чи то втомилося дотримуватися правил карантину і масово вийшло на вулиці ризикувати та впроваджувати власні правила поведінки, сидячи в кафе.

Звісно, важко втриматися, щоб не зняти маску, коли акація збиває з ніг своїми запахами, коли вже червоніють перші полуниця і черешні, а лікарня на Валах і Кіровоградська обласна – це десь далеко і не про нас. І слава Богу, що не про нас, проте і розслаблятися ще, здається, надто зарано. Попри полуницю і черешні, «упевнений вихід з карантину» на фоні стрімкого зростання хворих здається нелогічним. Але в Міністерстві охорони здоров’я щодня дивують дивно оптимістичними новинами: то готовністю відкривати оздоровчі заклади, то дозволом відвідувати ресторани та інші заклади громадського харчування, то послабленням роботи ринків (термоскринінг тепер проводитимуть тільки продавцям, також необов’язковим буде наявність захисних екранів між продавцями та покупцями).

Україні вдалося уникнути апокаліпсису на зразок того, що був в італійському Бергамо, на щастя, нам не згодилися декоративні намети у дворах лікарень, а під шпиталі не довелося використовувати спортзали і виставкові центри. Нас врятували традиційні звички не висувати носа зі своїх міст і місць і елементарна відсутність коштів на подорожі, особливо у пенсіонерів. Українські пенсіонери мали важливе завдання вижити і до епідемії коронавірусу.

Тож чи винесли ми урок з пандемії, яка проте ще не закінчилася?

Конкретно в Кропивницькому – так. Зокрема тут почали ремонтувати будівлю лікарні швидкої допомоги. Нарешті з міського бюджету виділили кошти на капітальний ремонт стін і покрівлі. Із понад трьох мільйонів гривень половину суми витратять на ремонт рентгенологічного відділення та травматологічного пункту, повідомляє прес-служба міської ради. (Ви ж були там раніше і знаєте, в якому мороці доводилося працювати тим, хто щодня рятує чиєсь життя? Я була і добре пам’ятаю ці коридори і кабінети, в яких зупинився час років п’ятдесят тому).

Також нарешті планують ремонтувати відділення міської лікарні, що на Валах. Для цього тут протягом трьох років розробляли проєктно-кошторисну документацію. До кінця року тут обіцяють відкрити відділення лікування легеневих хвороб і зробити людські умови для пацієнтів з іншими хворобами.

Цікаво тільки, якби не цей клятий COVID-19, чи заворушилися б?