І ми бачили

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

«А я бачив Зеленського!» – радісний хлопець заїжджає на велику у двір і починає хвалитися перед однолітками. Поява гаранта на вулицях будь-якого міста зазвичай викликає ажіотаж. Не виняток і Кропивницький, де в якості президента Володимир Зеленський побував уперше.

 

І ми бачили Зеленського. Правда, посиділи для цього під палючим сонцем на Театральній площі упродовж двох годин. Добре, що очікування завершилося появою задоволеного і натхненного президента у супроводі трохи кавеенної музики. (Перед тим, як виступити перед кропивничанами, гарант пообідав. Для трапези обрав один із найкращих і найдорожчих ресторанів у місті – «Ресторацію Кропивницьких». Згодом на сторінці ресторану у ФБ відзвітували:  президент смакував борщем, котлетою по-київськи, львівським сирником та запив усе морсом). Врешті-решт, здалося, що презентуючи і пропагуючи (використання адмінресурсу помітили не лише журналісти, які згодом намагалися отримати з цього приводу коментар, а й представники ОПОРИ), президент не має стосунку ні до чого, що показували йому того дня в місті. Бо ЦНАП, який йому презентували, ще з 2018 року будується за кошти міського бюджету на умовах співфінансування, і його, очевидно, приберіг для майбутніх презентацій ближче до місцевих виборів міський голова Андрій Райкович. А спортивна школа олімпійського резерву на території Дендропарку – об’єкт, кошти на який «вибив» з державного бюджету колишній народний депутат Олександр Горбунов. Реконструкція її будівлі, вже упакованого в обгортку «Великого будівництва», почалася у 2016 році, про це Горбунов акуратно нагадав на своїй сторінці у Фейсбуці напередодні приїзду президента…

Такі прояви «Великого будівництва» – класична схема не одного покоління політиків. Все найкраще від передників – собі, все найгірше, що потребує системної роботи і великих коштів, – для згадування у негативному світлі тих самих попередників.

Та є важливіші речі. Історичні.

Наприклад те, що діти, які народилися під час Євромайдану, вчора пішли до школи. Усе їхнє життя тривала війна, і тепер у школі їх мають навчити, за якими критеріями визначати ворога. На їхню долю випало не одне випробовування: крім російсько-української війни, яку вони знатимуть не з книжок, а з уст очевидців, їм доведеться дізнаватися, що таке школа в умовах пандемії. А батькам додався ще один страх: чи принесе дитина зі школи COVID чи не принесе. Маски, початок уроків о 7.30, обід із одноразового посуду і заняття на вулиці… Страшно подумати, чим навчання у школі онуків може обійтися їхнім бабусям і дідусям, які є найвразливішою категорією для коронавірусу.

Боротися з коронавірусом у школах місцева влада буде за кошти із освітньої субвенції, а наше завдання зробити те, що в  наших силах, – спробувати зберегти психічне здоров’я своє і своїх дітей, не піддаючись тривозі та депресії.