Централізація

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

«Це раніше в нас був сільський голова, та ми мали, до кого звернутися, а тепер у нас староста не місцевий, ми його не знаємо і він нас теж». Приблизно таку думку часто доводиться чути від місцевих жителів, коли ми з колегами працюємо на виїзді. Не знають вони не лише це. А й чи буде працювати сільський клуб (у Розсохуватці, наприклад, його вже закрили), чи діятиме поштове відділення, чи буде ходити автобус, чи не закриють у наступному навчальному році школу.

 

Зміни, викликані децентралізацією, не лише надихають (коли читаєш теорію), а й лякають, коли бачиш їхні результати на практиці і коли раптом тобі починають розповідати, що громада «фінансово неспроможна» взяти на себе відповідальність за функціонування того чи іншого закладу в селі на триста мешканців. І ось уже й ти, слухаючи, киваєш головою, бо цифри і справді свідчать  про недоцільність існування школи на 20 учнів, на яку в рік із бюджету треба п’ять мільйонів гривень.

І при цій недоцільності з-за рогу виглядає ще одна – недоцільність існування такого села.

Ще один зі страхів – це інституція старости, правил роботи якого не знає сьогодні достеменно ніхто. В одних випадках староста – це фактично людина мера чи керівника громади і вже потім довірена особа, делегована представляти інтереси села в ОТГ. Відповідно до ідеї децентралізації, старости мають бути головною сполучною ланкою між мешканцями села та керівнитвом ОТГ. Наприклад, у Смолінській ОТГ старост населених пунктів, що входять до громади, ввели до складу виконкому, мовляв, вони мають бути в курсі справ, що відбуваються в ОТГ. У сусідній Маловисківській пішли протилежним шляхом. А якщо староста не є членом виконкому, то які повноваження він має? Щось на зразок «діловода діловодства» з функціями ЦНАПу, який має право видавати довідки і відвозити документи в центр громади.

Відтак, чи можна назвати процес децентралізації децентралізацією влади, чи, може, це процес концентрації впливу окремих осіб, які й до цього були на керівних посадах?

2 березня законопроєкт #4535 щодо розвитку інституту старост прийнято за основу. Документ пропонує перед внесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує і звільняє, обов’язково проводити громадське обговорення з мешканцями. Староста матиме гарантоване право на участь та виступ на засіданнях ради, виконкому, інших органах ради, а за рішенням органу місцевого самоврядування за старостою закріплюються окремі завдання адміністратора Центру надання адміністративних послуг.

Тим часом ЗМІ повідомили: президент Володимир Зеленський запускає програму «Нове село», яка передбачає будівництво у сільській місцевості сучасних просторів із ЦНАПами, сучасними магазинами, концертними залами, кінотеатрами і спортивними комплексами.

Коли читаєш це повідомлення, не знаєш, чи сприймати його за анекдот і голосно реготати чи навпаки, сісти і заплакати від нереальності та голослівності подібних обіцянок.