Про гулліверів і ліліпутів

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Нещодавно ми родиною ходили в кіно – на український мультик «Робот Віктор». Мультик, зроблений українськими авторами, озвучений українськими акторами, з саундтреками, заспіваними Дах Дотерс та лідером гурту «Даха Браха» Марком Гланевичем, навіть профінансований Державним агентством з питань телебачення та кіно… Не часто таке побачиш у місцевому (єдиному) кінотеатрі Кропивницького, що зазвичай надає перевагу Голлівуду, який, так склалося, краще рекламується і на якому краще заробляється.

 

Та після мультика «Робот Віктор» мені чомусь більше думається не про його сюжет (цілком традиційний – про боротьбу добра і зла), а про рекламу іншого українського мультфільму, який вийде в прокат до 30-річчя Незалежності України. Нібито жодних підтекстів, які мали б насторожити – історія про хорошого хлопця Гуллівера, який повертається (так, власне, і називається мультфільм), щоб врятувати народ ліліпутів від їхнього нерадивого і обмеженого правителя. Над мульт-фільмом працювали найкращі аніматори країни та сценаристи студії «Квартал 95», яскраву анімаційну пригоду вже встигли представити на кінофестивалі у Берліні, заявивши, що понад тридцять країн світу вже придбали права на показ мульт-фільму.

То чого хвилюватися, спитаєте ви.

«За сюжетом Гуллівер отримує листа, у якому жителі Ліліпутії просять його про допомогу. Їхня країна – в жахливому занепаді, тому без гарного та мудрого велетня їм не обійтися. Виявляється, що трон правителя зайняв неймовірний бовдур та кожен відчуває на собі тяжкі наслідки його дурості. Але чи буде Гуллівер самовіддано вирішувати справи своїх друзів, коли у самого не все так добре?» – ідеться в анотації до мультика.

Всесвіт любить красиві сюжети. Багатозначні, філософські, символічні. Історія зі «Слугою народу» і паном Голобородьком, серіалом, який чимало українців сплутали з реальністю, показує, що для багатьох наших співвітчизників телевізор може перетворитися на всесвіт і вони готові наївно вірити його законам, щовечора з готовністю сплутуючи реальність і віртуальний світ TV.

Досвід кількох минулих років свідчить, що «кварталізація» країни досить легко може перейти у політичну площину, мить – і  ми не зчулися, як Гуллівер (у мультику він чомусь зовсім невисокого росту, як у класичному творі Джонатана Свіфта, і чомусь так схожий на одного відомого актора) вже рятує нещасних ліліпутів. От тільки хто врятує їх від Гуллівера?

Насправді українці дуже люблять, щоб їх рятували. Чекати на месію, прислухатися до пророцтв Ванги чи якогось мольфара, вірити, що країну поставить на шлях істинний жінка з косою, дядя з білого дому, «свій» хлопець чи комунальники, які покосять амброзію у тебе під вікнами. Без чіткого усвідомлення про компетенції, повноваження та відповідальність ми, ліліпути, вже тридцятий рік чекаємо на Гуллівера…