Причина очевидна. Але не всім

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Минулий тиждень закінчувався драматично: знову природа вирішила показати свою міць і неконтрольованість.

Після того, як уперіщив дощ, як буревій почав знімати дахи і з корінням вивертати дерева, люди повели себе типово по-людськи (тут вживаю слово не в значенні «гуманно»): хтось у соцмережах звинувачував міську владу, хтось – зелених активістів, які нібито не дають зрізати аварійні дерева, а  кропивницькі таксисти, користуючись нагодою, хвацько підняли ціну на проїзд – наприклад, увечері після бурі з обласного центру до селища Нового правили 325 гривень замість звичних 100. Не хочеш – не їдь, казали у відповідь на звинувачення від клієнтів у бузовірстві, але річки на окремих вулицях Кропивницького не залишали вибору.

Стихія показала, що так звані «гарячі лінії» чи «телефони» довіри, які започатковує кожен черговий голова ОДА чи міський голова або які діють для годиться,  у такому випадку стають «холодними». Шедевральне «ваш дзвінок для нас дуже важливий» від обленерго ніби натяк: справляйтеся самостійно, у нас не вистачає потужностей.

І за кілька днів після надзвичайної ситуації у приватному секторі Кропивницького траплялися такі подвір’я, де можна було спостерігати повний набір наслідків: повалені на труби газопроводу дерева, обірвані електродроти, залиті дощовою водою підвали чи зламані вітром господарські будівлі. Міські комунальники та рятувальники працювали і в суботу-неділю, міський голова робив рейди і заспокоював коментаторів у соцмережах. Але якби хоча б якась конкуренція між «гарячими лініями», щоб як у казці: самі дзвонили і запитували, чи не потрібна допомога… Воно б то нічого – не вперше кропивничани опиняються сам на сам з негодою. Але усі – і благоустрій, і ЖКГ, і та сама «гаряча лінія» – отримують зарплату з наших податків, їхню роботу ми фінансуємо з власної кишені і відсутність ливнівок, неправильна обрізка дерев, змитий «свіжий» асфальт в сухому залишку фінансуємо також ми.

Але як засвідчили пости і відгуки у соцмережах, винними у руйнуваннях призначили не особливості погоди, навіть не глобальне потепління, не вплив людської діяльності на природу, а… дерева, яких, за підрахунками Служби надзвичайних ситуацій, цього разу по місту упало близько тридцяти. Цікаво, чомусь після майже щоденних повідомлень про ДТП в центрі міста ніхто не вимагає заборонити користуватися автомобілями, а після новин про потопельників ніхто не виходить на мітинги з вимогою осушити річки…

Схема проста: спочатку дерева сяк-так виживають після непрофесійної обрізки від обленерго чи благоустрою, а через кілька років – знесилені, втративши частину крони, вони падають під час буревію… У глобальному вимірі ми з вами навряд чи зможемо вплинути на примхи погоди. Але пиляючи гілку, на якій сидимо, викликаємо до суду і визначаємо винними саме їх.