Економимо

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

По обидва боки під лісом стоять автомобілі – грибники спішать уловити момент – вихідні, бабине літо і зранку ще не було ракет… Відро грибів-опеньок на узбіччі продають за 200 гривень. І якийсь заробіток, і наїдок, і економія на дорогому м’ясі, і медитація, спосіб відволіктися від постійних новин про втрати на фронті. (Правда, якщо збирати з розумом та за інструкцією). Вже остогидлу сирену в лісі не чутно, інтернету немає, щоб почути звуки з телефонного додатку «Тривога»… 

 

Яка золота мить, щоб відчути повноту життя! 

Але про кляту війну важко забути і тут, бо між машинами цивільних дорогою уздовж лісу раз-по-раз їдуть Вони – найголовніші люди України. Невисокий хлопчик у кепці ледь виглядає з-за керма якогось умовного «танковоза». У нього за спиною понівечений танк із білими написами (не встигла прочитати, ех!), закамуфльовані автівки з купою спальників у кузові, темно-зелені джипи з кремезними водіями у формі, навіть бежевий москвич, уквітчаний явно саморобним, ніби намальованим гуашшю камуфляжем – і той викликає всеохопну глибоку повагу. Сигналимо, «крутимо» сердечка з двох рук, донатимо… Що нам лишається? 

Як варіант у цьому переліку очікування і вимолювання Перемоги є й таке: радіти втратам рашистів (станом на початок тижня ця цифра складає понад 65 тисяч), перебудовувати власну систему координат, здавати на макулатуру російські книжки, видані в москві та лєнінграді, щоб на виручені кошти волонтери купили автомобіль, вірити, вірити в ППО і повторювати «Слава Героям!». Такою є наша сьогоднішня дійсність. І коронавірус наче не такий страшний, і зима, яка обіцяє бути однією з найважчих в нашій історії, не так лякає, як дурна думка, що починається на «А що як раптом…». А що як раптом не вистачить емоційних заощаджень пережити цю війну при повному глузді? Не вистачить грошових заощаджень, щоб замовити дрова, оплатити комунальні послуги?..

Крім цього, два рівноцінні питання за своєю актуальністю: чи буде ядерний удар і коли подешевшають яйця – свердлили наші голови минулого тижня. Якщо причина для подорожчання яєць очевидна (сезонність цього незамінного для українців продукту, залежність «врожайності» курей від температури повітря та тривалості світлового дня, окупація територій, де розміщені найбільші в Україні птахофабрики, та ж сама Чорнобаївська), то в історії з ядерною зброєю логіку важко простежити. Власне, як і в усьому, що пропонує світу росія. 

Щоб зекономити злість, кропивничани підписують кнопки на світлофорах написами «На москву» чи «На росію». Хоч якась приємність, правда, не співмірна з приємними емоціями, які виникають, коли скидаєш якихось сто гривень на рахунок волонтерів (бо немає серед нас людей, які б на щось не збирали і на щось не скидали) і коли всоте нагадуєш сам собі, що найкращою помстою буде наша Перемога.