За графіком

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Міська рада Кропивницького нарешті замінила статичну картинку, яка супроводжувала новини про загибель кропивничан на війні. Замість завжди однакового фото Далекосхідного кладовища тепер інформацію про прощання з Героями-захисниками супроводжують прижиттєві світлини, з яких на нас дивляться світлі воїни. 

 

Солдат Анатолій Тебякін, йому було 39. Місце загибелі – Донеччина.

Андрій Нещадіменко. Назавжди 47 років… 

Боїмося навіть уявити, якої площі буде ця частина цвинтаря після Перемоги. Ще одна міцна цеглина в мур нашої ненависті до всього російського, нагадування про ціну незалежності, актуальне у всі часи за всіх політичних епох.

А ось кадр, який запав в очі навпроти Рівнянського кладовища, де теж є Алея Героїв, загиблих ще у 2014-му: до старенького червоного жигулика з боку сидіння водія прикріплений жмут повітряних кульок. На передньому сидінні – хлопець у військовій формі, на задньому – біла хмарина фатину і стразів, посередині якої – щаслива наречена. За ними вервечка простенького ріденького кортежу. Уся ця картина просувається вулицею Героїв України, яка колись була героїв Сталінграда, у супроводі сигналу повітряної тривоги. Субота – день, в який в Україні прийнято одружуватися. Попри війну, ракетні обстріли, звістки про смерть, але з твердою вірою у Збройні сили України. 

Щастя не може бути за графіком, на відміну від світла…

Жити своє життя, радіти дрібницям, ходити на роботу, читати книги, дивитися фільми (рекомендація психологів)… Чи багатьом із нас вдається робити це без поправок на війну?.. Хоча всім нам хочеться відправної точки, життєствердної обіцянки від влади про закрите небо (пам’ятаєте наші заклики до світу?) чи бодай якогось мольфара, що точно бачить майбутнє. (Мабуть, саме тому ми зачіпаємося оком за всяких астрологів та екстрасенсів, які висловлюють свої версії дати закінчення війни і навіть хочемо вірити у смішні «два-три тижні», обіцяні знатним просторікою Арестовичем). Хоч якесь світло в тунелі…

До речі, про світло. Укренерго наводять аналогію, що графіки погодинних відключень – це  як лікування людини після тяжкого поранення чи хвороби, а графіки аварійних відключень – це вимушене поверненням пацієнта в реанімацію. Виходить, у п’ятницю в нас знову була реанімація, після якої пацієнта продовжать лікувати консервативними методами, а от вихідні виявилися без відключень. 

Тим часом «Нова газета», з тією ж таки вірою у Збройні сили України та Перемогу, продовжує закликати передплачувати видання на 2023 рік. Ми не збільшували ціну за передплату (попри постійне збільшення ціни на газетний папір для друкарень), але змушені зменшити кількість сторінок. Сподіваємося і в наступному році виходити за графіком, як і 22 роки до того.