Фронтовики
- Деталі
- Категорія: Колонка редактора
- Опубліковано: Середа, 29 березня 2023, 07:55
Економічний, культурний, медичний, цивільний, енергетичний, комунальний, екологічний, інформаційний, волонтерський фронт… Останнім часом занадто часто доводиться чути й читати цю інколи вельми пафосну метафору про нібито боротьбу в тилу на будь-якій професійній ниві. (До речі, «будь-яка нива» – це одне примітивне журналістське кліше ще радянських часів.)
Ненав’язливо намагаючись додати важливості заняттю, яким займається людина, чи то сфері діяльності загалом, чимало чиновників та управлінців люблять жонглювати цим словом – фронт. Здається, вони ніби виправдовують таким чином свою офіційну законну бронь на чиновницьке крісло та намагаються усправедливити неможливість бути мобілізованим під час воєнного стану, тримаючи свій «держслужбовницький фронт» у тилу.
У нашу повсякденну дійсність давно пробралися слова на кшталт «мобілізація» (ресурсів), військо (диванне), війна (інформаційна)… Поява у мовленні батальної лексики (тобто воєнної чи військової) – це ніби й прикметна риса нашої епохи, природна реакція мовлення на контексти, але погодьтеся, часто бувають відверті перекоси у бік пафосу та пустодзвонності.
Справді, час від часу ми сприймаємо за героїв людей багатьох інших важливих професій, крім військових. Наприклад, під час недавніх регулярних відключень світла та масованих атак росіян на енергетичну інфраструктуру країни справжніми героями тих днів ми називали енергетиків, рятувальників та комунальників. Героями були і є медики, які під час сигналів повітряних тривог рятують життя, не припиняючи оперувати чи приймати пологи у сховищах. Та попри важливість їхньої роботи, більшість із них працює в тилу і аж ніяк не на фронті, де постійно вбивають і де постійно вмирають.
Найбільш цинічно «звучить» економічний фронт, у контексті якого героями вважають себе покупці умовних шкарпеток чи відвідувачі ресторанів та барів, які організовуючи святковий корпоратив, називають це підтримкою бізнесу.
Звісно, у кожного з нас своя умовна «війна» – у кого з корупцією, у кого з браконьєрством, у кого за права людей на медичне обслуговування і так далі. Чимало людей починали її задовго до повномасштабного російського вторгнення, тож немає сумнівів, що всі ми робимо надважливі справи для наближення Перемоги. Донатимо, плетемо, печемо, консервуємо, сушимо, знову донатимо… Та, здається, вживати слово «фронт» у непрямому значенні – це вже про невідчуття межі та бажання пафосно привернути увагу до того, чим займаєшся.
Бо, повторюся, фронт у нас один – той, де стріляють і де вмирають, де віддають своє життя за Україну…