Номер телефону як панацея?

Інна Тільнова
Автор: Інна Тільнова

Підготовка кандидатів до другого туру виборів – а це заяви і борди з номерами телефонів ліній довіри панів Стрижакова та Райковича − має млявенький вигляд на фоні подій, які відбуваються «нагорі» («Корбангейт», скандал із зняттям з ефіру «Вечірнього кварталу», баталії «Тетерук-Кужель», затримання СБУ Олени Лукаш, стрілянина в Шокіна і його несподівана відпустка, майже розпад коаліції і вже-розмови про позачергові парламентські вибори, броунівський рух у парламенті тощо).

Українці реагували на шоу по-різному: хтось складав анекдоти, хтось вимикав телевізор, а хтось за старою звичкою йшов до сусіда поговорити про «все пропало».

Але кілька слів про місцевий інформаційний простір. Якось одночасно звернула увагу на те, що обидва кандидати на посаду міського голови як гачок для потенційного виборця використовують під час агітації якийсь особливий номер телефону, який позбавить кіровоградців від усіх негараздів. Стрижакову можна телефонувати прямо зараз – він все уважно вислухає і запише, Райкович теж обіцяє бути на зв’язку. От якби у вас був номер поки що секретаря Кіровоградської міськради Івана Івановича Марковського, ви б не оминули нагоди до нього зателефонувати? У мене є, я дзвонила (перед тим постукавши в усі можливі двері можливих інстанцій) – нічого не вийшло (хочеться поставити гіркий смайлик наприкінці речення). Аж тут Андрій Райкович обіцяє, що в разі перемоги відновить «Гарячу лінію» на рівні міста. У контексті того, що «Нова газета» якраз приготувала матеріал про ефективність діючої «Гарячої лінії» при ОДА (вона працює як продовження «Гарячої лінії» колишнього очільника облдержадміністрації Сергія Ларіна, от тільки піару відверто менше), виникає запитання, чи знає кандидат про її існування? Запитання, яке не увійшло до інтерв’ю з директором обласного контактного центру Олександром Можним звучало так: а вам не здається, що подібні «гарячі лінії» – це такий собі метод «пасивації» суспільства? Адже замість того, щоб подумати, як самому можна вплинути на ситуацію, як написати запит, створити ОСББ, пересічний кіровоградець буде піднімати слухавку і жалітися. Замість формування громадянського активу з нас знову ліпитимуть безликий байдужий натовп, який матиме зв’язок із владою – номер телефону. Подібні номери вже є – телефони довіри в СБУ, МНС, різні довідкові. Але в багатьох випадках «гарячий телефон» схожий на таблетку для схуднення для того, кому ліньки переглянути режим харчування чи зайнятися спортом… Саме такі споживачі «таблеток» у подальшому будуть продавати свій голос на виборах, брати гречку і вважати, що перейменування міста – це марна трата грошей.

І напишу про те, про що говорять наші читачі, коли телефонують до редакції. Дискредитувавши себе повністю за кілька останніх пленарних засідань, Рада не помітила одного: наскільки розумнішим за неї є сучасне українське суспільство, наскільки прозорим є популізм.

Що робити нам? Шукати те, що об’єднує.

Головне, щоб політика не завадила нам насолодитися осінню.