Місце, де зійшлися ветерани трьох воєн

Свята Покрова ніби мимоволі примушує нас задуматися над вічними цінностями, історією і майбутнім нашої країни. Країни, що сподіваючись на поліпшення (не покращення, ні!), однією рукою тримає меча, а іншою – ручку, щоб поставити галочку у виборчому бюлетені. Політичні інженери впевнені: новий парламент може не протриматися і півтора року, адже чимало зрадників, які або ж голосували за закони 16 січня руками й ногами, або ж фінансували і фінансують сепаратизм, намагаються під новими масками пролізти до парламенту. А поки ми збираємо макулатуру і лише в деяких роздаткових матеріалах кандидатів бачимо звіти. Іншим, на жаль, більше нічого сказати, крім «хвали мене, моя губонько».

 

Детальніше...

Кіборгам тричі слава!

Ці хоробрі хлопці здобули славу нашому місту, підтвердивши імідж легендарних кіровоградських спецпризначенців. Саме вони героїчно обороняючи протягом п’яти місяців Донецький аеропорт, здобули собі прізвисько «кіборги». Бо сміливі, незламні, професійні.

 

Детальніше...

Батальйон «Кіровоград» повертався додому

Першим у провулочку біля пам’ятника Ангелу-охоронцю, що в Кіровограді, з’являється КамАЗ із написом «ЛЄШИЙ»,  зробленим із жовтого скотчу та позначкою-номером, зрозумілою чи не півсвіту: ПТН-ПНХ. Він навантажений купою обладнання, спальників, «броніків». За ним – ще один вантажний автомобіль і два автобуси із військовими. Вони вже з вікон радісно усміхаються і вітають тих, хто їх зустрічає. «Слава Україні!» ‒ лунає з автобусу. Батальйон «Кіровоград» повернувся додому без втрат і поранених, виконавши своє бойове завдання на Сході України…

Детальніше...

Методом сміттєвого баку

Здається, що у якомусь вимірі слова вибори і цирк – це синоніми. Навіть не контекстуальні.

 

Детальніше...

Вересень. На старт!

 

Років п’ять тому у день Першого вересня мені пощастило їхати дорогами-серпантинами Прикарпаття. Тоді мене дуже здивували і приємно вразили діти, які прошкували до шкіл у вишиванках. Вони чимчикували узбіччям (про які тротуари можна говорити в гірських селах), з різнобарвними букетами айстр в руках, і здавалися такими мініатюрними на фоні Карпат і такими важливими на фоні історії.

Тоді мимоволі думалося: я випадково потрапила в іншу Україну, частину з якої хотілося б привезти до себе додому, на Кіровоградщину.

Детальніше...

Loading...