Замкнене коло кропивницької дійсності

При в’їзді у двори, де стоїть і моя багатоповерхівка, вже шість років стоять два сухих дерева. Колишні вишні чи абрикоси давно віджили своє або ж їм хтось допоміг, якщо враховувати, що поряд – магазин, якому ті затуляли б вивіску, якби були живими. Стоять ці патики в оточенні амброзії, що зазвичай піднімається на початку літа. Щороку я змушена дзвонити у спецінспекцію і просити навести там лад, і щороку власник магазину це робить, отримавши припис від тієї ж спецінспекції.

Детальніше...

Ще трохи посидимо вдома

В Україні пом’якшили карантин і дозволили писати «карантінь».

Детальніше...

Розгорілося

Після місяця «сидіння» на карантині внаслідок пандемії, моніторингу нових і нових смертей, після кількох тижнів масштабних пожеж по всій Україні і смогу, який відчутний навіть у центральній частині, після землетрусу в Ужгороді (хай у 3 бали, але ж!) і пилової бурі інколи здається, що нам тільки й залишилося, що привітати з успішним приземленням на планеті Земля інопланетян. Хай уже розбивають свій табір десь на Майдані Незалежності чи Олімпійському, і весь набір міфічного апокаліпсису під акомпанемент цвіту яблуні буде зібраний.

Детальніше...

Респіратор із символікою

Важко про це не думати, коли за вікном нібито буяє весна.

Детальніше...

Нічого страшного

Уже другий тиждень українські школярі мають нагоду «ходити до школи» за допомогою телевізора. Через карантин і відмінені заняття в школах крилатий вислів «той, хто читає книжки, керує тими, хто дивиться телевізор» втрачає актуальність.

Детальніше...