Із 1 жовтня цього року жителі селища Нового можуть залишитися без транспортного сполучення з Кіровоградом. Разом з цим, на маршрути не вийде жоден великогабаритний автобус «Автобусного парку». Принаймні про це заявляє керівник цього підприємства Анатолій Голованов. Перевізники кивають на міську владу – мовляв, ті не виплачують дотації. Міська влада ж нарікає на перевізників. В усій цій транспортній катавасії намагався розібратися кореспондент «Нової».
У вівторок, 23 вересня, представники двох найбільших підприємств-перевізників Кіровограда – пп«оліКС» та пАТ «Автобусний парк 13527» – Дмитро вінницький та Анатолій Голованов провели прес-конференцію, на якій Анатолій петрович заявив, що «Автобусний парк» через борги перед постачальниками буде вимушений припинити перевезення пасажирів. За словами керівника «Автобусного парку», борги міської влади перед підприємством сягнули вже понад 1,5 мільйона гривень, тому працювати надалі перевізник просто не зможе – постачальники не збираються надавати пальне, за яке підприємство не в змозі розрахуватися, зростуть борги підприєм-ства із зарплати.
– Ми маємо борги за пальне, заборгували Пенсійному фонду,– говорить Анатолій Голованов, – Постачальники пального нас вже попереди-ли, що якщо найближчим часом ми з ними повністю не розрахуємося,
вони припинять постачання, а в борг більше не дадуть.
В Україні розпочалася активна фаза чергового виборчого процесу – реєстрація кандидатів до парламенту. Нові (чи нові-старі) обличчя Верховної Ради восьмого скликання обиратимемо за старою системою: половину за так званою мажоритарною (одномандатні округи), половину — за партійно-блоковими списками.
У час, коли, здавалося б, усі думки – про бронежилети і військові дії на Сході, у Львові таки відбувся 21-й Форум видавців.
Вони або викладають історію в сільській школі, або лежать в окопах в Луганській чи Донецькій області. Приблизно таку фразу мені довелося почути від подруги-викладачки української мови. Ми вчилися з ними в одних університетах, жили в одних гуртожитках, ходили на подібні побачення і випускалися з полегшенням і занепокоєнням. А сьогодні вони – наші захисники.